У Харкові хотіли підірвати пам’ятник воїнам УПА. ВІДЕО

Співробітники контррозвідки Служби безпеки України під процесуальним керівництвом прокуратури попередили у Харкові терористичний акт біля пам’ятника воїнам УПА, замовлений спецслужбами країни-агресора.

Про це йдеться у повідомленні на сайті СБУ.

 Вибуховий пристрій біля пам'ятника. Фото: СБУ

Оперативники спецслужби задокументували, що для здійснення низки терористичних актів на території регіону російські куратори планували використати учасників так званої військово-політичної групи "Харьковское движение сопротивления".

З 2014 року члени групи спеціалізувались на підриві національних пам’ятників, офісів українських патріотичних організацій та особистих транспортних засобів осіб, які входять до їх складу, проведенні розвідувальної діяльності та розповсюдженні серед мешканців Харкова матеріалів антиукраїнського, сепаратистського та екстремістського змісту.

Вилучений вибуховий пристрій. Фото: СБУ

 

Контррозвідники СБ України встановили, що з квітня 2018 року спецслужби РФ відновили фінансування діяльності ВПГ "ХДС" для проведення на території Харкова терористичної діяльності.

Одна із учасниць групи отримала від російських кураторів завдання підірвати пам’ятник воїнам УПА за допомогою саморобного вибухового пристрою.

Співробітники СБУ затримали зловмисницю згідно зі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України під час закладання вибухівки під пам’ятний знак. У ході санкціонованих слідчих дій за місцем проживання учасниці групи правоохоронці вилучили символіку терористичних організацій "Д/ЛНР".

 Фото: СБУ

Затриманій оголошено про підозру в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України. Тривають слідчо-оперативні дії, спрямовані на виявлення інших осіб, причетних до організації та вчинення вказаного злочину.

Нагадуємо, що у 2019 році у Житомирі з'явиться пам’ятник Бандері.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.