Американці курять більше 3000 років – археологічне дослідження

Науковці знайшли сліди нікотину в люльці американських індіанців, датованій серединою другого тисячоліття до н. н.

Про це повідомляє видання Science із посиланням на Journal of Archaeological Science: Reports.

У кінці 1930-х років археологи активно досліджували стоянку корінних американців у злитті рік Флінт і Тенессі на півночі штату Алабами, поки її не затопив рівень вод через будівництво Гантерсвільської греблі.

Під час розкопок виявили тисячі артефактів, які запечатали в паперові пакети та віддали на зберігання в Репозиторій штату Алабама. Там вони припадали пилом 70 років, коли група археологів і хіміків не помітили в репозиторії каталог FS74 – люльку, або ж "медичну трубку", вирізблену з вапняку.

З допомогою східного племені індіанців Черокі дослідники роками вивчали давні люльки корінних американців, застосовуючи технологію хімічного аналізу під назвою "мас-спектрометрія" для пошуків слідів рослинного матеріалу.

Їхні пошуки, метою яких було пролити світло на релігійну та ритуальну історію паління, вже увінчалися знахідками залишків дурману смердючого в люльках, яким кілька століть.

 У нутрощах цієї вапнякової люльки, якій 3500 років, хіміки знайшли сліди нікотину. Фото: Stephen Carmody

Але вчені зірвали джекпот, коли дослідили FS74. Усередині люльки команда виявила помітні сліди нікотину, характерного компоненту тютюну. Кістки тварин, знайдені разом із люлькою, датуються між 1685 і 1530 до н. е., що свідчить про те, що ця люлька є найбільш раннім доказом куріння тютюну в Північній Америці.

З цього випливає, що плем‘я корінних американців, які жили в цих місцях, вирощувало та курило тютюн щонайменше на 1000 років раніше, ніж вважалося дотепер, — приблизно в той самий час, коли вони вперше освоїли культури, як соняшник і гарбуз.

Знахідка підвищує імовірність того, що рослини, які вирощували для ритуальних потреб, відігравали важливу роль в освоєнні сільського господарства.

Як повідомлялося, в Національному музеї історії України відкрилася  виставка "Мистецтво мисливців на мамонтів".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.