Спецпроект

Інститут нацпам'яті Польщі планує провести розкопки на могилі УПА в Грушовичах

Інститут національної пам'яті Польщі заявив про проведення археологічних досліджень у Грушовичах, на місці зруйнованого пам'ятника воякам УПА, вже 24-25 травня.

Повідомлення опубліковано на сайті Інституту національної пам'яті Польщі, повідомляє "Вголос".

Зазначається, що метою археологічних робіт є перевірка достовірності інформації про поховання бійців Української повстанської армії на місці пам'ятника.

Про проведення робіт ІНП Польщі повідомив посла України в Польщі, Об'єднання українців у Польщі, а також запросив їхніх представників взяти участь у роботах як спостерігачі.

Як повідомлялося, на місці надгробного пам'ятника воякам УПА, зруйнованого польськими шовіністами у квітні минулого року, вже цього місяця польська сторона запланувала розпочати пошуково-ексгумаційні роботи, не повідомивши про це Україну.

У розмові із кореспондентом "Вголосу" відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті Святослав Шеремета заявив, що відповідно до міждержавної угоди польська сторона мала би погодити ці роботи з Україною, проте жодного звернення досі не було.

"Станом на сьогодні жодного звернення щодо початку проведення пошуково-ексгумаційних робіт до нас не надходило, ми довідалися про це з преси. Вважаю, що поляки мали б узгодити з українською стороною терміни проведення цих робіт і організацію спільної експедиції. З іншого боку, а як можна проводити спільну експедицію, якщо мені заборонений в'їзд до Польщі?

Не виключаю, що вони організовують це свідомо, аби я не був присутнім під час робіт. Видається, що теперішня польська влада та польський Інститут національної пам'яті ставлять собі за мету знищити українські місця пам'яті в Польщі, які стосуються Української повстанської армії", – зазначив Святослав Шеремета.

Нагадаємо, 26 квітня 2017 року представники польських націоналістичних організацій розібрали надгробний пам'ятник воякам УПА на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля, який до цього вже плюндрували вандали. Тоді акція, яка відбувалася за згодою війта гміни Стубно і в яку не втручалася поліція, викликала рішучий протест Об'єднання українців у Польщі (ОУП).

Відомо, що упродовж 2014-2016 років на півдні Польщі знищено чи сплюндровано 15 місць пам'яті. В жодному із випадків зловмисників не було затримано. Часто інформація про це першою з'являлася на проросійських сайтах.

18 листопада 2017 року Святослава Шеремету не впустили до Польщі, звинувативши його у "нацизмі" і "пропаганді злочинних ідеологій".

Читайте також:

Польща відбудує пам'ятник УПА в Грушовичах

Українські могили, польські могили, холодна війна та гаряче сонце Сан-Ескобара

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.