Спецпроект

Інститут нацпам'яті Польщі планує провести розкопки на могилі УПА в Грушовичах

Інститут національної пам'яті Польщі заявив про проведення археологічних досліджень у Грушовичах, на місці зруйнованого пам'ятника воякам УПА, вже 24-25 травня.

Повідомлення опубліковано на сайті Інституту національної пам'яті Польщі, повідомляє "Вголос".

Зазначається, що метою археологічних робіт є перевірка достовірності інформації про поховання бійців Української повстанської армії на місці пам'ятника.

Про проведення робіт ІНП Польщі повідомив посла України в Польщі, Об'єднання українців у Польщі, а також запросив їхніх представників взяти участь у роботах як спостерігачі.

Як повідомлялося, на місці надгробного пам'ятника воякам УПА, зруйнованого польськими шовіністами у квітні минулого року, вже цього місяця польська сторона запланувала розпочати пошуково-ексгумаційні роботи, не повідомивши про це Україну.

У розмові із кореспондентом "Вголосу" відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті Святослав Шеремета заявив, що відповідно до міждержавної угоди польська сторона мала би погодити ці роботи з Україною, проте жодного звернення досі не було.

"Станом на сьогодні жодного звернення щодо початку проведення пошуково-ексгумаційних робіт до нас не надходило, ми довідалися про це з преси. Вважаю, що поляки мали б узгодити з українською стороною терміни проведення цих робіт і організацію спільної експедиції. З іншого боку, а як можна проводити спільну експедицію, якщо мені заборонений в'їзд до Польщі?

Не виключаю, що вони організовують це свідомо, аби я не був присутнім під час робіт. Видається, що теперішня польська влада та польський Інститут національної пам'яті ставлять собі за мету знищити українські місця пам'яті в Польщі, які стосуються Української повстанської армії", – зазначив Святослав Шеремета.

Нагадаємо, 26 квітня 2017 року представники польських націоналістичних організацій розібрали надгробний пам'ятник воякам УПА на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля, який до цього вже плюндрували вандали. Тоді акція, яка відбувалася за згодою війта гміни Стубно і в яку не втручалася поліція, викликала рішучий протест Об'єднання українців у Польщі (ОУП).

Відомо, що упродовж 2014-2016 років на півдні Польщі знищено чи сплюндровано 15 місць пам'яті. В жодному із випадків зловмисників не було затримано. Часто інформація про це першою з'являлася на проросійських сайтах.

18 листопада 2017 року Святослава Шеремету не впустили до Польщі, звинувативши його у "нацизмі" і "пропаганді злочинних ідеологій".

Читайте також:

Польща відбудує пам'ятник УПА в Грушовичах

Українські могили, польські могили, холодна війна та гаряче сонце Сан-Ескобара

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.