Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

У ніч 25 січня невідомі розмалювали польський та український меморіали в Національному заповіднику "Биківнянські могили". "Історична правда" зібрала коментарі українських і польських державних інституцій з приводу цієї події.

Міністерство закордонних справ України засудило акт вандалізму в Биківні та підкреслила цінність дружніх стосунків між Україною та Польщею.

"В Україні рішуче засуджують акт вандалізму на українській та польській частинах Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", — йдеться в заяві прес-служби МЗС. — "Переконані, що спільними зусиллями Україна та Польща не дозволять будь-яким спробам зашкодити українсько-польській дружбі, яка базується на спільній історії та європейських цінностях".

У схожому ключі висловилося й Міністерство культури України:

"Міністерство культури України вкрай стурбоване цинічною ситуацією нищення пам’яток історії, що покликані увічнювати пам'ять жертв політичних репресій та розцінює ці дії як вандалізм. Мінкультури додатково інформуватиме про хід розслідування даного злочину" .

 Сплюндрована польська ділянка меморіалу "Биківнянські могили". Фото понівеченого меморіалу публікує відомий польський журналіст Павєл Боболовіч у своєму twitter 

Український інститут національної пам’яті поклав відповідальність за псування пам’ятників на "третю сторону".

"Плюндрування пам'ятників у Биківні — провокація, яку намагалися представити як польську відповідь за Гуту Пеняцьку. Але вандалізм, вчинений над польською частиною меморіалу, виявив, що справжнім його виконавцем є третя сторона, зацікавлена в загостренні стосунків між українцями і поляками. Цей випадок має спонукати українців та поляків об'єднати зусилля не лише для захисту своїх пам'яток, але й щоб не допустити сіяння незгоди між нашими народами", — зазначив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Інститут висловив стурбованість цим учинком, назвавши його ганебним, і наголосив, що плюндрування могил жертв тоталітаризму є неприпустимим.

Посольство Республіки Польща у Києві передало українському МЗС дипломатичну ноту. Посол Ян Пекло нагадав про недавній інцидент у Гуті Пеняцькій, де понад два тижні тому підірвали пам’ятник загиблим полякам.

"Схоже, це починає набирати характеру тенденції. Інцидент у Биківні особливо ганебний, тому що в місці пам’яті, а саме на тих могилах з’явилися вульгарні словаю Ми постійно слідкуємо за діяльністю української влади в цій справі",підкресив посол.

Усі матеріали "Історичної правди" за темою "Биківня"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.