Фанати The Beatles відсвяткували 50-річчя фотографії з обкладинки Abbey Road

Шанувальники групи The Beatles зібралися в четвер на вулиці Еббі-роуд у Лондоні, щоб відсвяткувати 50-річчя фотографії, на якій четвірка Ліверпуля відображена на пішохідному переході біля їх студії.

Це фото, зроблене 8 серпня 1969, стало обкладинкою альбому Abbey Road, який прийнято вважати одним з найуспішніших у всій кар'єрі The Beatles. Про це повідомляє ІА ЗІК із посиланням на  Sky News.

 

Згодом цей перехід став культовим місцем для туристів, які приходять до нього, щоб зробити свою версію тієї фотографії. 8 серпня на Еббі-роуд виникли серйозні пробки, оскільки перехід оточили великі групи шанувальників The Beatles.

 

Як свідчать кадри телеканалу Sky News, серед тих, хто перетинав вулицю, були і люди одягнені саме так, як виглядав гурт The Beatles на фото, фанати мали навіть такіж зачіски.

На оригінальному знімку учасники квартету рухалися в ряд: першим йшов Джон Леннон, за ним – Рінго Старр, далі – Пол Маккартні і замикав ланцюжок Джордж Харрісон.

Перші троє музикантів були одягнені в костюми – білий, чорний і сірий, а Харрісон – у сині джинси і таку ж за кольором сорочку. Примітно, що Маккартні переходив вулицю босим.

 

Автором цієї фотографії став шотландський фотограф Аян Макміллан, який зробив тоді шість кадрів. П'ятий дубль виявився найбільш вдалим і в підсумку став символом альбому, який у 2009 році читачі журналу The Rolling Stones визнали найкращим у творчості The Beatles.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.