Ряд замків Львівщини хочуть передати МінКульту

У Львівській обласній раді знову заговорили на тему зміни власності на замки. Приводом до цього став лист генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького Тараса Возняка на адресу керівництва обласної ради.

Про це 8 травня 2018 року повідомила член комісії з питань культури та історико-культурної спадщини облради, депутат від ВО "Свобода" Мирослава Бабінська, передає видання "Вголос".

Підгорецький замок. Фото: видання "Вголос"

 

За її словами, на засіданні комісії не було ухвалено рішення з приводу листа директора галереї, однак зрозуміло, що керівництво установи не відмовилося від задуму оформити замки в комунальну власність.

"Текст звернення незрозумілий, зокрема прохання до голови облради "ініціювати спільно з облдержадміністрацією передачу цілісних архітектурних комплексів замків до сфери управління Міністерства культури".

Як може обласна рада ініціювати передачу того, що не є в її власності? Ймовірно, за цим приховується схема майбутнього привласнення цих пам’яток", - зазначила Мирослава Бабінська.

 Мирослава Бабінськавидання "Вголос"

Комісія вирішила провести виїзне засідання з цього приводу, зокрема відвідати кожен об’єкт, про який йдеться в листі.

Нагадуємо, що раніше до порядку денного сесії Львівської облради вносили питання "Про оформлення права власності на об’єкти культурної спадщини", яке передбачало передачу у власність громад національних пам’яток.

У проекті рішення йшлося, щоб на звернення Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького оформити право спільної власності територіальних громад Львівської області в особі Львівської обласної ради на такі об’єкти: Каплиця Боїмів у Львові, башта Святодухівської церкви, будівлі Олеського, Золочівського, Підгорецького замків.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.