У Харкові відновили пам’ятник Жукову

Напередодні, 6 травня невідомі активісти декомунізували бюст маршала Жукова. Водночас з ініціативи мера Харкова Геннадія Кернеса його було відновлено.

Про це повідомляє "Соцпортал".

Відновлений пам'ятник Жукову. Фото: facebook.com/gennadykernes

Г. Керенес також додав, що має намір звернутися з цього приводу до керівництва місцевої поліції, щоб "не дати можливості зіпсувати харків'янам День пам'яті і примирення та День перемоги".

У той же час користувачі мережі уточнили, що дії молодих людей несли в собі посил іншого характеру.

"Яким чином пам'ять про дідів-прадідів, пов'язана з бронзовим бюстом "м'ясника" Хрущова?! Тільки якщо як пам'ять про їх опосередкованого вбивцю" – сказав Ігор Чичкань.

"А ви знаєте, скільки людей загинуло від рук цього генерала? Я знаю, вам на українців все одно" – вважає користувач Іван Криниця, звертаючись до очільника Харкова.

Читайте також:

У Харкові повалили погруддя Георгію Жукову. ФОТО

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.