Понад 50 конгресменів США назвали Бандеру «нацистським колаборантом»

Група конгресменів, серед яких представники обох провідних партій, звернулися до Держдепартаменту США з проханням про дипломатичний тиск на Україну та Польщу через «фінансований державою» антисемітизм.

Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на офіційний сайт конгресмена Ро Ханни.

 Ро Ханна. Фото: KALW

"Ми закликаємо вас приєднатися до нас та правозахисних організацій у боротьбі проти антисемітизму, ксенофобії та всіх форм нетерпимості, закликавши польські та українські уряди однозначно відкинути спотворення Голокосту та вшановування нацистських колабораціоністів і повністю розслідувати антисемітські злочини", – зазначають конгресмени у зверненні до виконувача обов’язків державного секретаря Джона Саллівана, публічно оприлюдненому 25 квітня.

Серед іншого, Ро Ханна та інші підписанти назвали в числі "нацистських колаборантів" Степана Бандеру.

"Серед груп та осіб, яких прославляють в Україні, є нацистські колаборанти Степан Бандера, Роман Шухевич та Організація українських націоналістів, так само як і Українська повстанська армія", – вказують конгресмени.

Автори звернення зазначають також, що Польща ухвалила закон, який карає заяви, що приписують нацистські злочини Німеччини польській державі, штрафами або тюремним терміном.

Представники польського уряду говорять, що закон покликаний захистити країну від помилкових звинувачень у співучасті в Голокості.

Проявом антисемітизму і прославленням нацистських колаборантів в Україні, на думку конгресменів, є "проупівська кампанія 2017 року" Українського інституту національної пам’яті, перейменування вулиць на честь Бандери та Шухевича, а також діяльність "неонацистського батальйону Азов", який має бути розпущеним, а не включеним до складу Нацгвардії, вважають автори заяви.

Нагадуємо, що Степан Бандера, який був ідеологом і теоретиком українського націоналізму, невдовзі після проголошення відновлення української держави 30 червня 1941 року у Львові був затриманий нацистами. На початку 1942 року Бандера був перевезений до концентраційного табору Заксенгаузен, звідки вийшов у вересні 1944 року. В 1959 році Бандера був убитий радянським агентом Богданом Сташинським.

ОУН та УПА за період 1941-1944 років провели:

  • Понад 2,5 тис. антинацистських акцій;
  • 22 напади на районні центри, 11 нападів на концтабори;
  • Вбито 12—18 тис. німецьких окупантів та їх союзників;
  • Втрати визвольного руху — понад 7 тис. загиблих у боях повстанців, до 10 тис. осіб страчених й арештованих підпільників і симпатиків ОУН;
  • Близько 600 членів і прихильників ОУН відбули терміни в концтаборі Аушвіц, кількість ув’язнених у тюрмах та таборах Дахау, Бухенвальд, Маутхаузен, Гросс-Розен, Берген-Бельзен та ін. невідома.

Також, у нещодавно розсекречених документах ЦРУ можна знайти інформацію про ОУН та УПА. В даному випадку мова йде про аналітичну довідку складену агентом ЦРУ про ОУН.


Її автор наголошує, що провід Організації українських націоналістів (ОУН) робив ставку на Німеччину, але в жодному разі не на партію націонал-соціалістів.

Оунівці ніколи не вступали у переговори з нацистами, а документи західних союзників підтверджували: сторони завжди вороже ставилися один до одного.

Такі взаємини американський аналітик пояснював діаметрально протилежними завданнями, що ставили перед собою ті політичні сили.

Зокрема, позбавлені расистських та антисемітських поглядів оунівці боролися за політичну самостійність України, у той час як націонал-соціалісти розглядали територію Польщі, України та Білорусі виключно як життєвий простір для німців.

Читайте також:

"Лікнеп для Качинского: "культ Бандери" у цифрах"

Передвесняне загострення "бандерофобії" в Польщі

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.