Переяслав-Хмельницькому можуть повернути історичну назву

У Верховній Раді зареєстровано проект постанови про перейменування міста Переяслав-Хмельницький, що у Київській області.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Ініціатива Переяслав-Хмельницької міської ради щодо повернення місту історичної назви Переяслав отримала позитивний висновок профільного Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Документ розміщено на сайті Верховної Ради 19 квітня.

Згідно з постановою, Переяславу-Хмельницькому пропонується повернути історичну назву – Переяслав.

Українский інститут національної пам'яті підтримує цю ініціативу. У квітні 2016 року Інституту розглянув та підтримав клопотання Переяслав-Хмельницької міської ради щодо повернення місту назви.

Перейменування м. Переяслав у жовтні 1943 р. було виключно кон’юнктурним рішенням радянської влади, спрямованим на подальше вкорінення у свідомості українців історичного міфу про "возз’єднання України з Росією" – "віковічного прагнення двох братніх народів", яке знайшло своє втілення на Переяславській раді 1654 року.

Нагадуємо, що Переяслав є історичною назвою населеного пункту, перша згадка про яку у писемних джерелах датується 907 роком.

Таким чином, повернення місту його історичної назви сприятиме відновленню національної пам’яті українського суспільства, а також подоланню історичних міфів про "споконвічне прагнення українського народу до возз’єднання з російським народом".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.