АНОНС: Подіумна дискусія "235 років першій анексії Криму Росією: передумови і висновки"

19 квітня (8 за ст. ст.) 2018 року виповниться 235-та річниця з часу першої анексії Криму Російською імперією. З цього приводу Ув Києві відбудеться подіумна дискусія "235 років першій анексії Криму Росією: передумови і висновки".

8 квітня 1783 р. російська імператриця Катерина ІІ підписала маніфест "О принятии полуострова Крымского, острова Тамана и всей Кубанской стороны под Российскую Державу", що фактично означало анексію Кримського ханства Російською імперією.

Ліквідація 235 років тому де-юре незалежної держави та наступна її інкорпорація до Російської імперії мала вирішальний вплив на подальший розвиток цього регіону. Політичні, етносоціальні, культурні та демографічні наслідки першої анексії особливо гостро відчуваються саме зараз – після чергової анексії Криму 2014 року вже Російською Федерацією.

Учасники заходу:

Ільмі Умеров – заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу

Володимир Казарін – ректор Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, доктор філологічних наук.

Гульнара Бекірова – автор і телеведуча телеканалу ATR, кандидат історичних наук.

Богдан Короленко – начальник відділу аналізу регіональних особливостей та політики національних меншин Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.

19 квітня, 19.00

Місце: ДП "Кримський Дім" (Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 9).

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.