У Києві викрали меморіальну дошку Івану Миколайчуку

Меморіальну дошку Івану Миколайчуку викрали з фасаду будинку за адресою вул. І.Миколайчука, 5 (кол. Серафимовича), де він жив.

Про це повідомляє "Україна молода" з посиланням на голову Національної спілки кінематографістів України Сергія Тримбача.

 Фото:"Україна молода"

"Табличка зникла зникла з будинку більше двох тижнів тому. Про інцидент повідомили поліцію, проте боялися говорити публічно оскільки могла би дізнатися вдова Івана Миколайчука, Марія Євгенівна. Вона не знала, бо не виходила з дому, зі здоров'ям були проблеми.

Тепер вона дізналася також" - йдеться у повідомленні С. Тримбача.

Автором дошки є скульптор Анатолій Фуженко (1936-1999).

  Фото:"Україна молода"

"Всі необхідні заяви до правоохоронних органів було зроблено, а Національна спілка кінематографістів звернулася навіть до керівництва МВС з проханням зробити все, аби злочинці були знайдені. Поки що не відомо про жодні результати пошуків.

Втім, одне зрозуміло вже зараз – меморіальну дошку не повернути. Треба подумати про те, як виготовити нову – чи копію Фуженкового варіанту, чи подумати про нову дошку, уже не в метал" - відзначив голова спілки кінематографістів.

Нагадуємо, що на початку березня у Києві викрали бюст Лесі Українки з фасаду її музею, а наприкінці місяця зловмисників затримали.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.