У Києві може з’явитися 18-метрова статуя княгині Ольги

Із такою ініціативою виступив міський голова – Віталій Кличко.

Про це йдеться на особистій сторінці київського мера.

"У Києві триває заміна старих в’їзних знаків в місто на нові, кожен з яких символізуватиме якусь особливість нашої столиці. Минулого року встановили новий знак на Бориспільському шосе, яке веде з аеропорту "Бориспіль" до столиці.

Кожен, хто заїжджає зі сторони Борисполя, може побачити 3-метрові букви "Київ" та силует захисника нашого міста – Архистратига Михаїла", - сказав Віталій Кличко.

В'їзд до Києва зі сторони Борисполя. Фото: Киев - Сегодня 

Також він зауважив, що на в’їзді до різних міст світу розташовані символи цих населених пунктів. Зокрема, в Берліні – ведмідь, в Бремені – велика скульптура Бременських музикантів, а коли заїжджаєш до Києва, бачиш лише невеличкі таблички. "Тому ми вирішили встановити в'їзні знаки з символами нашого міста", - сказав Київський міський голова.

Мер підкреслив, що один з символів Києва – княгиня Ольга. Її силует, висотою 18 метрів, буде розміщено на в’їзді до Києва з Житомирської траси. "В'їзні знаки – це одна з візитівок нашого міста для тих, хто приїздить автотранспортом до Києва", - додав Кличко.

Нагадуємо, що нещодавно на Одещині знесли останній пам’ятник комуністичному вождеві.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.