Пошуковці рятують від знищення українські могили в Чехії

Команда проекту "Незнаному воякови" за результатами експедиції, що відбулась наприкінці минулого року, продовжує укладати інвентарну таблицю українських поховань у Чехії.

Про це повідомляє "Гал-Інфо" з посиланням на ГО "Українська галицька асамблея".

Команда проекту "Незнаному воякови". Фото: Українська галицька асамблея 

Наразі триває робота над ідентифікацією могил української дільниці Ольшанського кладовища. Пошуковці уже опрацювали інформацію з 58 українських могил цього найбільшого цвинтаря Праги, де налічується понад 2 млн поховань.

З попередніми результатами експедиції можна буде ознайомитися в таблиці, яка містить перелік похованих, їх біограми і що найважливіше – світлини актуального стану могил. Учасники проекту закликають усіх небайдужих допомогти із доповненням та верифікацією даних, вміщених до цього інвентаря.

Координатор проекту Іван Щурко зазначає: "Коли ми робили первинну інвентаризацію, то одна із характеристик, яку ми для себе визначали, наскільки пам’ятник перебуває під загрозою руйнації. І більшість з оглянутих нами могил — закинуті.

В умовах чеського законодавства є велика небезпека, що вони можуть бути зруйновані під нові поховання. І це може бути непоправною втратою. Ці побоювання були предметом розмови з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Чеській Республіці Євгеном Перебийносом.

Під час візиту ми говорили і про інвентаризацію поховань, і про звернення до чеського уряду та низки державних установ. І так виглядає, що посольство допоможе нам реалізувати цю ініціативу в Чехії".

 Одна з могил на Ольшанському кладовищі у Празі. Фото: Українська галицька асамблея

Віталій Ляска додає, що "наступним кроком має стати створення інтерактивної мапи могил, монументів, цвинтарів за межами України. Якщо все вдасться, то не будемо обмежуватися лише Чехією, оскільки є велика кількість поховань у Польщі та в інших країнах.

Ситуація із надгробками наших вояків у Західній Європі, нібито трохи краща, але без польових досліджень й такі висновки робити поспішно. І відповідно подальша перспектива — об’єднати зусилля з небайдужими ініціативами задля впорядкування цвинтарів та створення інтерактивних мап із їхньою локалізацією у всіх країнах світу".

ГО "Західно-Український центр історичних досліджень" нагадує, що триває постійний збір пожертв на реалізацію проектів їхньої ініціативи.

Для пожертв у гривнях ЄДРПОУ 36873785 р/р 2600901962186

Для пожертв у євро Intermediary: KBC BANK NV, Brussels, Belgium

SWIFT: KREDBEBB

Beneficiary`s bank JSC "KREDOBANK" Lviv, Ukraine SWIFT: WUCBUA2X

Beneficiary: Acc 2600901962186 name HO ZUCID

Призначення платежу: "Благодійна пожертва на статутну діяльність організації"

Іван Щурко - 0964447353

Тарас Чолій – 0673416393

Нагадуємо, що нещодавно волонтери відшукали могилу сотника Армії УНР і діяча ОУН у Люксембурзі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.