Київрада змінила порядок найменувань столичних вулиць

Відтепер іменем особи, пам’ять якої увічнюється, можна буде називати вулиці не раніше, ніж через 2 роки з дня смерті.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Київради.

 Засідання Київради. Фото: kmr.gov.ua

22 лютого на пленарному засіданні Київської міської ради депутати внесли зміни до Порядку найменування об’єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об’єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві.

Відповідно до змін, присвоєння об’єктам імен фізичних осіб здійснюватиметься не раніше, ніж через 2 роки з дня смерті особи, пам'ять якої увічнюється. Це стосуватиметься найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, бульварів, узвозів, проїздів, майданів та набережних.

Також передбачається, що відповідний структурний підрозділ виконавчого органу Київради (КМДА) та/або відповідна РДА чи комунальне підприємство, яким підпорядковуються перейменовані об’єкти, мають розраховувати витрати, пов'язані з присвоєнням нових назв.

Нагадуємо, що цього ж дня Київрада перейменувала Московський міст на Північний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.