Спецпроект

Заступник міністра культури Польщі вважає УІНП громадською організацією

Заступник міністра культури Польщі Ярослав Селлін заявив, що Україна довірила вести історичний діалог з Варшавою інституції, яку очолює "безвідповідальна особа з нав’язливими антипольськими ідеями".

Про це польський чиновник сказав в ефірі телеканалу TVN24 в понеділок, 6 листопада, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на dziennik.pl.

В ефірі польського телебачення Селлін коментував звинувачення на адресу міністра культури та віце-прем’єра Польщі Пйотра Глінського, який під час недавнього візиту в Україну "не наважився" запалити свічки на могилах жертв УПА".

Селлін зауважив, що головною метою візиту міністра було спонукати українських партнерів винести історичний діалог на урядовий рівень. Втім, за його словами, зробити цього не вдалося.

"У нас так є, а в Україні, на жаль, це не так… Дивно, чому українська держава таке важливе питання доручила неурядовій організації, українському аналогу IPN (Інституту національної пам’яті), яку на додачу очолює людина, на мій погляд, безвідповідальна у своєму ставленні до Польщі, часто з антипольськими нав’язливими ідеями", - сказав Селлін.

Заступник польського міністра культури додав, що у відносинах з Україною "необхідне терпіння". "Історичні відносини дуже складні, але ми повинні пам'ятати причину такого становища", - додав він.

Нагадаємо, нещодавно глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський оголосив, що Польща запускає процедури, які не дозволять людям, що демонструють вкрай антипольські погляди, в’їхати до країни.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.