Спецпроект

Хто носить форму дивізії "Галичина", до Польщі не в'їде — польський міністр

Польське МЗС готує заборону на в’їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський в ефірі телеканалу TVP1, передає видання Onet. Wiadomosci.

На запитання про взаємини Польщі з Україною Ващиковський підкреслив, що обидві країни "мають різні концепції поєднання. Ми свідомі того, наскільки важлива для нас Україна з геополітичного погляду…, але українці, знаючи про це значення своєї держави для нашої безпеки, вважають, що в такім разі питання, особливо історичні, які нас розділяють, повинні відійти на другий чи третій план".

Вітольд Ващиковський. Фото: wiadomosci.onet.pl

"Зараз ми готуємо процедури, що не дозволятимуть в’їзд до Польщі людей, які стоять на антипольських позиціях.  Люди, які демонстративно носять мундири дивізії військ СС "Галичина", до Польщі не в’їдуть", — повідомив міністр.

Політик натякнув і на заплановані обмеження проти українських урядовців.

"Також ідеться про осіб, які, займаючи адміністративні посади, не дозволяють продовжувати ексгумації, реконструкції польських культових місць. Ті особи, які висловлюються проти Польщі й використовують адміністративні інструменти проти Польщі, також нестимуть відповідальність", — додав Ващиковський.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.