На московському пам'ятнику Калашникову знайшли ляп. ФОТО

Із нещодавно відкритим пам'ятником Михайлові Калашникову в Москві стався конфуз. На барельєфі на постаменті опинилося зображеня креслення іншого автомата, розробленого німецьким зброярем Хуго Шмайссером ще в період Другої світової.

Помилку скульптора розгледів російський військовий історик Юрій Пашолок.

У відповідь виконавчий директор Російського військово-історичного товариства Владислав Кононов, яке було замовником монумента, пообіцяв демонтувати цей елемент скульптурної композиції, передає російська служба "Радіо "Свобода".

Скульптор Салават Щербаков визнав свою помилку. 22 вересня робітники з його майстерні болгаркою спиляли хибний елемент. Під час демонтажних робіт їх затримала поцліція й відвезла у відділок писати пояснення.

Крім того, тоді ж поліція затримала експерта з муляжем автомата Калашникова, який давав коментарі телебаченню.

Помилковим збраженням було креслення німецького автомата СТГ-44 конструкції Хуго Шмайссера або ж його прототипа Мкб-42(Х), які ззовні дещо подібні до АК-47. Існує версія, що справжнім автором автомата Калашникова був не Михайло Калашников, а власне Шмайссер, який у 1946-1950-х роках працював у Радянському Союзі.

Відомо, що німецькі спеціалісти брали участь у розробці радянських технологій обробки металу для виготовлення зброї, в т. ч. й автомата Калашникова. Однак безпосереднє авторство Хуго Шмайссера поки не підтверджене. 

Як відомо, Михайло Калашников розробив свій автомат у 1947 році. За два роки він став на озброєння Радянської армії. Серія зброї на основі АК-47 - автомати, кулемети і снайперські гвинтівки - стала основною стрілецькою зброєю в СРСР. Вони досі стоять на озброєнні Збройних сил України. 

Нагадаємо пам’ятник російському зброяреві Михайлу Калашникову урочисто відкрили 19 вересня в Москві .

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.