В американському штаті Огайо знайшли людські рештки, яким 900 років

Чоловік, який шукав наконечники для стріл у центральному Огайо, натрапив на людські кістки, яким, імовірно, 900 років.

Про це повідомляє "Сі-Ен-Ен".

Коли детективи та коронер (слідчий у справах про насильницьку смерть) округу Кошоктон 21 липня приїхали на виклик 911, вони підтвердили, що кістки належали людині та сказали, що вони "схоже, лежали там дуже давно", заявив шериф округу Тім Роджерс.

Спільними зусиллями низки установ рештки вилучили та відправили на експертизу, яка тривала біля шести тижнів.

Відтак кримінальна справа перетворилася на предмет дослідження істориків, оскільки людським останкам виявилося близько 900 років.

"Важко повірити, що вони такі давні і що ніхто їх не знайшов раніше, – сказав Джон Кроунеппл, який проживає неподалік місця, де було виявлено знахідку. – З’ясувати, кому вони належали, вочевидь, буде складно".

Місцеві експерти повідомили, що кістки могли належати корінним американцям із племен хоупвел або делаверів, про яких відомо, що вони мали поселення в центральному Огайо.

Місцева влада запевнила, що розслідування триває, проте додаткових подробиць про знахідку не надала.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.