Демонтажу герба СРСР з "Батьківщини-матері" не перешкоджає жоден закон, — В'ятрович

Демонтаж герба СРСР на монументі “Батьківщина-мати” гальмують лише технічна та фінансова проблеми.

Про це в коментарі "УНН" повідомив голова Українського інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович.

"Зараз єдина проблема, яка насправді стоїть на заваді усунення герба — це технічна проблема (яким чином зробити це — зрізанням чи накладанням чогось), і, очевидно, фінансова, тому що це потребує якихось додаткових ресурсів. Я сподіваюся, що ми вже дійдемо до практичних інженерних рішень і вже незабаром цей герб буде усунуто зі щита "Батьківщини-матері". Тим більше, що цей пам’ятник є однією з візитівок Києва, і дуже недобре, що ця візитівка помічена тоталітарною символікою", — зазначив В. В’ятрович.

При цьому він зауважив, що чинне законодавство України про охорону культурної спадщини не перешкоджає демонтажу герба.

"Згідно з законом "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні", цей пам’ятник не може бути демонтований. Разом із тим, пам’ятник містить елемент, який є чітко заборонений іншим законом... Навіть якщо він присвячений Другій світовій війні, він не може бути інструментом пропаганди, яка заборонена законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів". Суперечностей між цими законами немає"
, — пояснив голова Інституту Нацпам’яті.

Зі слів В.В’ятровича, законодавство про авторське право і суміжні права також не може бути підставою для відмови від демонтажу герба СРСР.

"Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів" не передбачає взагалі ніякої різниці щодо форм власності чи якогось авторства, які б стояли на заваді усунення символів тоталітарного режиму", — наголосив він.

Крім того, В.В’ятрович підкреслив, що внесення Мінкультом 16 грудня 2016 року монументу "Батьківщина-мати" до Держреєстру нерухомих пам’яток України теж не перешкоджає демонтажу радянської символіки. 

"Це жодним чином не заважає демонтувати радянський герб зі щита",
 — сказав він.

При цьому В.В’ятрович зазначив, що орієнтовну дату демонтажу назвати поки що не готовий. 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.