Демонтажу герба СРСР з "Батьківщини-матері" не перешкоджає жоден закон, — В'ятрович

Демонтаж герба СРСР на монументі “Батьківщина-мати” гальмують лише технічна та фінансова проблеми.

Про це в коментарі "УНН" повідомив голова Українського інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович.

"Зараз єдина проблема, яка насправді стоїть на заваді усунення герба — це технічна проблема (яким чином зробити це — зрізанням чи накладанням чогось), і, очевидно, фінансова, тому що це потребує якихось додаткових ресурсів. Я сподіваюся, що ми вже дійдемо до практичних інженерних рішень і вже незабаром цей герб буде усунуто зі щита "Батьківщини-матері". Тим більше, що цей пам’ятник є однією з візитівок Києва, і дуже недобре, що ця візитівка помічена тоталітарною символікою", — зазначив В. В’ятрович.

При цьому він зауважив, що чинне законодавство України про охорону культурної спадщини не перешкоджає демонтажу герба.

"Згідно з законом "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні", цей пам’ятник не може бути демонтований. Разом із тим, пам’ятник містить елемент, який є чітко заборонений іншим законом... Навіть якщо він присвячений Другій світовій війні, він не може бути інструментом пропаганди, яка заборонена законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів". Суперечностей між цими законами немає"
, — пояснив голова Інституту Нацпам’яті.

Зі слів В.В’ятровича, законодавство про авторське право і суміжні права також не може бути підставою для відмови від демонтажу герба СРСР.

"Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів" не передбачає взагалі ніякої різниці щодо форм власності чи якогось авторства, які б стояли на заваді усунення символів тоталітарного режиму", — наголосив він.

Крім того, В.В’ятрович підкреслив, що внесення Мінкультом 16 грудня 2016 року монументу "Батьківщина-мати" до Держреєстру нерухомих пам’яток України теж не перешкоджає демонтажу радянської символіки. 

"Це жодним чином не заважає демонтувати радянський герб зі щита",
 — сказав він.

При цьому В.В’ятрович зазначив, що орієнтовну дату демонтажу назвати поки що не готовий. 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.