Спецпроект

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі заявили, що пам'ятник на могилі повстанців УПА на цвинтарі в с. Грушовичах був встановлений із порушенням чинного польського законодавства

Про це пише "Польське радіо".

"Демонтаж незаконно встановленого у 1994 році пам’ятника УПА на муніципальному кладовищі у Грушовичах неподалік Перемишля є законним", – повідомили в Міністерстві культури та національної спадщини Польщі.

У відомстві відзначили, що "пам’ятник зведений із порушенням чинного у Польщі законодавства, без отримання відповідних дозволів від місцевої влади".

"Демонтаж незаконно встановленого пам’ятника відбувся відповідно до чинного законодавства. Рішення війта (гміни Стубно – ред.) прийнято згідно із законом від 8 березня 1990 року про самоврядування гмін. Таким чином, ця акція була проведена у відповідності до закону, хоча для деяких представників української сторони цей факт, можливо, важко прийняти, особливо напередодні відзначення річниці операції „Вісла"", – написало у повідомленні Міністерство культури Польщі.

У відомстві додали, що "проти пам’ятника у тій формі виступала Рада охорони пам’яті боротьби та мучеництва, з якою також встановлення пам’ятника не консультувалося".

"Українській стороні – Державній міжвідомчій комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті міністрів України – неодноразово були направлені листи про заходи з метою врегулювання правового статусу згаданого пам’ятника, що був одним із багатьох подібних незаконно встановлених на терені Польщі пам’ятників прославляння членів УПА, які мають символічне значення і не пов’язані з місцем поховання", – наголошено у повідомленні.

"Листи із подібним змістом направляло від минулого року також українській стороні Бюро увічнення боротьби та мучеництва Інституту національної пам’яті Польщі. Однак також ці дії не дали очікуваного результату", – додали у повідомленні.

Міністерство культури зазначило, що демонтаж пам’ятника  був здійснений відповідно до прийнятих війтом гміни Стубно Янушем Слабіцьким кроків, спрямованих на демонтаж пам’ятника, через його "неврегульований правовий статус та обґрунтовані протиріччя, які викликало як послання, так і елементи оздоблення пам’ятника".

Відомство також відзначило: "Польська сторона вважає, що кожен убитий або полеглий в результаті воєн та політичних репресій на території Польщі (як і України) має право на гідне увічнення та спочинок. Міністерство відкрите до діалогу з українською стороною у питаннях увічнення та організації гідного поховання населення української національності, могили якого розташовані на терені Польщі, за умови, що вирішення спірних питань відбудеться у дусі порозуміння та діалогу, відповідно до чинного у Польщі законодавства та згідно із положеннями Угоди між урядами Польщі та України про охорону місць пам’яті і спочинку жертв війни та політичних репресій, підписаної у Варшаві 21 березня 1994 року".

Водночас Міністерство культури Польщі наполягло, що з польської сторони "не буде дозволу на функціонування у громадському просторі встановлених з порушенням чинного на терені Польщі законодавства пам’ятників „слави Української повстанської армії", метою яких є прославляння збройного формування, відповідального за злочини, вчинені проти тисяч, здебільшого беззахисних, польських громадян".

Нагадаємо, 26 квітня на цвинтарі в с. Грушовичах під Перемишлем, де поховані повстанці УПА, польські націоналісти за згоди місцевої влади демонтували пам'ятник і Державний герб України на ньому. Міністерство закордонних справ України висловило своє обурення акцією, яку воно назвало провокацією.

Український інститут національної пам'яті оприлюднив дані про 105 польських меморіалів в Україні, встановлення яких не відповідає чинному законодавству держави. Відомство ініціюватиме призупинення надання дозволів на пошуки та впорядкування польських місць пам'яті в Україні.

Читайте також:

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.