АНОНС: У Києві презентують аналітичний звіт про європейські законодавчі практики з декомунізації

Дослідники презентують аналітичний звіт, чим українська реформа декомунізації відрізняється від аналогічних в інших європейських країнах та як іноземні науковці оцінюють результати відкриття архівів радянських спецслужб в Україні.

Презентація приурочена до другої річниці прийняття "декомунізаційного пакету законів", яка минула 9 квітня.

У презентації візьмуть участь:

  1. Сергій Рябенко — співавтор аналітичного звіту, юрист Українського інституту національної пам’яті.
  2. Андрій Когут — співавтор аналітичного звіту, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
  3. Др. Дмитро Мєшков — науковий співробітник Nordost-Institut (Інститут історії та культури німців у Північно-Східній Європі).

В аналітичну звіті, що презентують на прес-конференції, автори розглядали законодавчі практики Чехії, Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Німеччини, Словаччини, Болгарії, Албанії, Угорщини, Молдови, Грузії і Румунії, та аналізували європейські документи — резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ та рекомендації Комітету міністрів Ради Європи.

 

Окремо буде представлена архівна складова декомунізації — як оцінюють іноземні дослідники роботу в українських архівах після проведення реформи та як виглядає аналогічна європейська практика.

Також на завершення учасники покажуть інформаційний ролик про те, як отримати доступ до документів комуністичних спецслужб в Україні.

12 квітня, середа, 14.30

Місце: Український кризовий медіа-центр,вул. Хрещатик, 2, м. Київ.

Вхід вільний.

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.