АНОНС: У Києві презентують аналітичний звіт про європейські законодавчі практики з декомунізації

Дослідники презентують аналітичний звіт, чим українська реформа декомунізації відрізняється від аналогічних в інших європейських країнах та як іноземні науковці оцінюють результати відкриття архівів радянських спецслужб в Україні.

Презентація приурочена до другої річниці прийняття "декомунізаційного пакету законів", яка минула 9 квітня.

У презентації візьмуть участь:

  1. Сергій Рябенко — співавтор аналітичного звіту, юрист Українського інституту національної пам’яті.
  2. Андрій Когут — співавтор аналітичного звіту, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
  3. Др. Дмитро Мєшков — науковий співробітник Nordost-Institut (Інститут історії та культури німців у Північно-Східній Європі).

В аналітичну звіті, що презентують на прес-конференції, автори розглядали законодавчі практики Чехії, Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Німеччини, Словаччини, Болгарії, Албанії, Угорщини, Молдови, Грузії і Румунії, та аналізували європейські документи — резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ та рекомендації Комітету міністрів Ради Європи.

 

Окремо буде представлена архівна складова декомунізації — як оцінюють іноземні дослідники роботу в українських архівах після проведення реформи та як виглядає аналогічна європейська практика.

Також на завершення учасники покажуть інформаційний ролик про те, як отримати доступ до документів комуністичних спецслужб в Україні.

12 квітня, середа, 14.30

Місце: Український кризовий медіа-центр,вул. Хрещатик, 2, м. Київ.

Вхід вільний.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.