Перепрошуємо. Пам’ятник Володимиру постраждав раніше. Спростування

Учора "Історична правда" опублікувала новину про те, що окрім пам’ятника Олені Телізі вандали залили фарбою монумент князю Володимиру Великому. Це не відповідає дійсності.

Редактор нашого сайта, який вдень брав участь у спонтанній толоці киян і відчищав від фарби пам’ятник видатної поетки, емоційно і некритично сприйняв інформацію, опубліковану в соціальних мережах.

Інцидент з пам’ятником Володимиру Великому стався 26 вересня 2016 року.  Плями на фото, яке ми мали необережність опублікувати вчора, ідентичні старим на вересневих фото.

Ми не маємо іншої можливості запобігти подальшому поширенню недостовірної інформації, ніж усунути її зі стрічки новин та повідомити про це наших читачів.

Ми цінуємо довіру наших читачів, прагнемо подавати тільки правдиві й актуальні відомості, тому нам дуже прикро за помилку. Просимо вибачення.    

 

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.