Спецпроект

МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ ЗНОВУ СПЛЮНДРУВАЛИ. ФОТО. ДОПОВНЕНО

Щойно ввечері 14 березня стало відомо про новий акт вандалізму на Меморіалі у Гуті Пеняцькій.

Фото сплюндрованого меморіалу публікує спільнота Західний Інформаційний Фронт.
 Хрест у Гуті Пеняцькій гнову сплюндрований. Фото спільноти  Західний Інформаційний Фронт
 
Меморіал був висаджений у повітря невідомими 8 січня цього року. Але протягом місяця після інциденту відновлений коштом місцевої громади.
 
Міністр закордонних справ Павло Клімкін назвав виконавців акту "варварами". "Гута Пеняцька є і буде символом поєднання українців і поляків. Зусилля барварів марні. Але покарати їх  наш обов'язок",  написав урядовець у "Твіттері".

Володимир Адамець з Бродівської райдержадміністрації, на території якої стоїть пам’ятник, у розмові з Польським агентством друку повідомив, що образливі написи були негайно ж стерті:

"Це я виявив руйнування. У неділю, коли я був на кладовищі в Підкамені, де так само розмальовано польський пам’ятник, щось мені підказало поїхати до Гути. Я побачив ці написи і повідомив правоохоронців та Службу безпеки України. Пошкодження були негайно видалені", — цитує Адамця Prostir.pl.

10 березня був сплюндрований пам’ятник львівським професорам, розстріляним нацистами у 1941 році. 12 березня образливі написи і червона фарба з’явилася у Підкамені на Львівщині, на меморіалі полякам, які загинули у польсько-українському конфлікті.   

Читайте також:

Війна пам'ятників триває. Тепер у Підкамені

Вандалізм у Підкамені та Львові. Реакція органів влади та дипломатів

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій відбудований

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польські активісти: Відозва з Верхрати

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.