Спецпроект

МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ ЗНОВУ СПЛЮНДРУВАЛИ. ФОТО. ДОПОВНЕНО

Щойно ввечері 14 березня стало відомо про новий акт вандалізму на Меморіалі у Гуті Пеняцькій.

Фото сплюндрованого меморіалу публікує спільнота Західний Інформаційний Фронт.
 Хрест у Гуті Пеняцькій гнову сплюндрований. Фото спільноти  Західний Інформаційний Фронт
 
Меморіал був висаджений у повітря невідомими 8 січня цього року. Але протягом місяця після інциденту відновлений коштом місцевої громади.
 
Міністр закордонних справ Павло Клімкін назвав виконавців акту "варварами". "Гута Пеняцька є і буде символом поєднання українців і поляків. Зусилля барварів марні. Але покарати їх  наш обов'язок",  написав урядовець у "Твіттері".

Володимир Адамець з Бродівської райдержадміністрації, на території якої стоїть пам’ятник, у розмові з Польським агентством друку повідомив, що образливі написи були негайно ж стерті:

"Це я виявив руйнування. У неділю, коли я був на кладовищі в Підкамені, де так само розмальовано польський пам’ятник, щось мені підказало поїхати до Гути. Я побачив ці написи і повідомив правоохоронців та Службу безпеки України. Пошкодження були негайно видалені", — цитує Адамця Prostir.pl.

10 березня був сплюндрований пам’ятник львівським професорам, розстріляним нацистами у 1941 році. 12 березня образливі написи і червона фарба з’явилася у Підкамені на Львівщині, на меморіалі полякам, які загинули у польсько-українському конфлікті.   

Читайте також:

Війна пам'ятників триває. Тепер у Підкамені

Вандалізм у Підкамені та Львові. Реакція органів влади та дипломатів

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій відбудований

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польські активісти: Відозва з Верхрати

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.