Спецпроект

Вандалізм у Підкамені та Львові. Реакція органів влади та дипломатів

У п’ятницю, 10 березня невідомими був сплюндрований пам’ятник львівським професорам. А в неділю, 12 березня – меморіал полякам, загиблим у польсько-українському конфлікті часів Другої світової, що знаходиться у селищі Підкамінь на Львівщині.


Як повідомив Galinfo селищний голова Підкаменя Богдан Бутинський

"Акт вандалізму очевидно був скоєний вночі, адже недалеко він цвинтаря багато людських хат, і люди могли б помітити вандалів. Водночас він зазначив, що місце події оглянули та документували представники силових структур. Оперативно спрацювали і комунальні служби.

Памʼятник одразу був відчищений від фарби та провокаційних надписів. Хотілося б, щоб і на території Польщі влада так само оперативно реагували на провокації стосовно памʼятників УПА".

 Було. Сплюндрований меморіал у Підкамені. Фото: Ігор Зінкевич 
Стало. Меморіал у Підкамені був відчищений від написів і фарби того ж дня. Фото: Konstanty Czawaga, Kurier Galicyjski

Того ж дня на місці події працювала слідчо-оперативна група Бродівського відділення поліції. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України. 

Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років.

Про це повідомляє сайт Національної поліції.

За такою ж статтею Кримінального кодексу України відкрили провадження працівники Франківського відділу поліції Львова щодо вандализму над пам’ятником розстріляним професорам на Вулецьких пагорбах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи...

Обидва пам’ятники відчищені. Пошкоджень на них не виявлено.

Правоохоронці вживають заходів, аби встановити осіб, причетних до скоєння правопорушень.  

На місці інциденту у Львові відбулася нарада за участю проректорів університету "Львівська політехніка" Романа Коржа та Володимира Крайовського, заступника міського голови Львова з питань розвитку Андрія Москаленко, представників Національної поліції та Муніципальної дружини.

Учасники наради запропонували встановити цілодобове чергування охорони. Також буде встановлене додаткове відеоспостереження біля пам'ятника львівським професорам, розстріляним нацистами у 1941 році на Вулецьких пагорбах. 

Про це повідомив сайт Львіської міської ради.

На сайті Львівської обласної адміністрації була опублікована окрема заява, що засуджує обидва акти вандалізму: 

"Переконані, що правоохоронні органи докладуть усіх зусиль, щоб викрити тих, хто глумиться над пам’яттю загиблих, та зроблять все можливе, щоб ті, хто вчиняють провокації, відповіли за свої вчинки і були суворо покарані."

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович також вимагає якнайшвидшого розслідування актів вандалізму і покарання винних: 

"В обох випадках потрібні активні дії правоохоронців та спецслужб для покарання за вчинений вандалізм та упередження наступного. Але ще більше потрібне активне засудження таких дій суспільствами в обох країнах. В першому з випадків така позиція може зупинити помічених вандалів, в другому - зробити їх роботу безглуздою".

На ці події також відреагували українські дипломати.

Надзвичайний і Повноважний посол України у Варшаві Андрій Дещиця написав у twitter:

"Засуджую варварські дії у Львові та Підкамені. Виконавці не гідні називатися людьми. Мають буті покарані! Це чергова провокація проти України та Польщі".

Міністр закордонних справ Павло Клімкін озвучив свою позицію щодо інцидентів також через twitter: 

"Засуджую чергові акти вандалізму на Львівщині щодо польських пам’ятників. Відомий почерк третьої сторони, якій ми спільно даємо рішучу відсіч".

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2016 років у Польщі невідомі вандали зруйнували і осквернили 14 могил і пам’ятних знаків українцям. Донині жоден не відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили пам’ятники загиблим полякам у колишньому селі Гута-Пеняцька на Львівщині і меморіальний комплекс у Биківні на Київщині. Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і заявила, що готова відновити пам’ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

Публікація оновлюватиметься.

Читайте також:

Війна пам'ятників триває. Тепер у Підкамені

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій відбудований

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польські активісти: Відозва з Верхрати

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.