Спецпроект

Війна пам'ятників триває. Тепер у Підкамені. ФОТО

У неділю, 12 березня стало відомо про чергову провокацію із польськими пам’ятниками.

У селі Підкамінь на Львівщині невідомі розмалювали червоною фарбою пам’ятники жертвам польсько-українського конфлікту.

Сплюндрований меморіал у Підкамені. Фото: Ігор Зінкевич 

На центральному хресті з’явився напис "Смерть ляхам!" і свастика.

Фото сплюндрованого меморіалу опублікував Ігор Зінкевич на своєму профілі у соцмережі.

 
 
 

Подібна провокація сталося 10 березня у самому Львові. Там, на Вулецьких пагорбах вандали "помалювали" пам'ятник польським професорам, яких нацисти розстріляли в цьому урочищі в 1941 році.

Вандали залили пам'ятник червоною фарбою і написали "смерть ляхам" на його задньому фасаді. Проте адміністрація цвинтаря відреагувала швидко і відразу видалила всі написи і сліди фарби. Про це повідомляє Galinfo.

Написи на обох пам'ятниках були виконані подібним почерком: 

 Напис на пам'ятнику львівським професорам
 Напис на хресті у Підкаменю

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2016 років у Польщі невідомі вандали зруйнували і осквернили 14 могил і пам’ятних знаків українцям. Донині жоден не відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили пам’ятники загиблим полякам у колишньому селі Гута-Пеняцька на Львівщині і меморіальний комплекс у Биківні на Київщині. Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і заявила, що готова відновити пам’ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

Доповнено о 12:33

Читайте також:

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій відбудований

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польські активісти: Відозва з Верхрати



 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.