Кіровоградський педагогічний університет декомунізувався

2 лютого Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка ухвалив нову назву вишу. Університет пропонують називати Центральноукраїнським державним педагогічним університетом ім. В. Винниченка.

Проце повідомляє "Перша електронна" з посиланням на ректора вишу Олега Семенюка.

Рішення ухвалила конференція трудового колективу, яка має право вносити зміни до Статуту університету. Нова назва присвоюється навчальному закладу саме шляхом внесення змін до цього документа

"Більшістю голосів ми вирішили пристати до тієї назви, яку ще у 1996 році хотіли присвоїти вишу  Центральноукраїнський державний педагогічний університет", — розповів пан Семенюк.

За його словами, процес обговорення варіантів нової назви для університету запустили ще в жовтні 2016 року. Пропонувалося декілька варіантів.

"Першим був "Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка". Так ми хотіли назвати наш навчальний заклад ще у 1996 році, коли виш став університетом. Також був варіант назви, прив’язаної до європейської моделі — "Державний педагогічний університет ім. В. Винниченка (м. Кропивницький)". Ну і обговорювалась назва "Кропивницький державний педагогічний університет ім. В. Винниченка", але зважаючи на те, що всі ми освічені люди, ми розуміли що у назві "Кропивницький … імені Винниченка" відсутня внутрішня логічність", — говорить ректор університету.

Під час обговорення варіантів назв на Вченій раді третій варіант відсіявся, тож на голосування конференції трудового колективу винесли перші два. Більшість голосів працівники віддали за назву "Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка".

Тепер навчальний заклад має подати документи з новою назвою на схвалення до Міністерства освіти і науки України, а після цього — до Кабміну.

Офіційно назву буде закріплено тоді, коли наказ про перейменування підпише міністр освіти, а юридичний відділ Кабміну його зареєструє.

Нагадаємо, 14 липня 2016 року Верховна Рада України перейменувала м. Кіровоград на Кропивницький.

Місто одержало нову назву на честь Марка Кропивницького (1840—1910) — видатного українського актора, режисера й засновника професійного українського театру, який жив і працював у цьому місті. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.