Гройсман доручив залучати "Вікіпедію" до навчального процесу з історії та інших предметів

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підтримав пропозиції громадськості, спрямовані на розвиток україномовного розділу “Вікіпедії”. Голова уряду доручив органам виконавчої влади сприяти їх реалізації в 2017 році.

Про це зазначено на Урядовому порталі. Зокрема, громадськість запропонувала:

- внести зміни до навчальних програм з інформатики, географії, історії та літератури для учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів щодо використання україномовного розділу "Вікіпедії";

- надати студентам можливість підготовки матеріалів для "Вікіпедії";

- сприяти проведенню української частини міжнародного конкурсу "Вікі любить пам’ятки";

- сприяти проведенню конкурсу з розміщення наукових робіт в українському розділі "Вікіпедії".

ДОВІДКА:

15 січня 2001 року з’явився перший (англомовний) розділ відкритої багатомовної мережевої енциклопедії "Вікіпедія". Це найбільша в світі енциклопедія, яку може редагувати, читати, використовувати кожен.

"Вікіпедія" має 292 мовні розділи та містить близько 41 млн. статей. Україномовний розділ "Вікіпедії" налічує 650 тис. статей і посідає 16 місце серед всіх розділів за кількістю статей.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.