Федеральний суд Німеччини відхилив апеляцію есесівця з Аушвіца

Федеральний суд Німеччини відхилив апеляцію співробітника концтабору Аушвіц 95-річного Оскара Гренінга.

Про це повідомляє ТСН. Колишній унтер-шарфюрер СС отримав вирок 4 роки за ґратами, згідно з вироком від 15 липня 2015 року. 

Суд і цього разу підтвердив причетність Гренінга до вбивства понад 300 тисяч людей в Аушвіці.

Чоловік дістав прізвисько "бухгалтер табору смерті". Працюючи у відділі IV комендатури концтабору, він відповідав за підрахунок грошей та інших цінностей, конфіскованих у в'язнів. Цим, як сказано в обвинуваченні, він фінансово підтримував організацію СС.

Гренінг свою пряму причетність заперечує. Він визнає, що на ньому є моральна вина, бо він спостерігав за масовими вбивствами, але стверджує, що сам він нікого не вбивав.

Дивіться також:

Звільнення Аушвіца: український рахунок

Легендарна втеча з Аушвіцa. Історія Євгена Бендери

Подорож в Аушвіц. Екскурсія збереженим табором смерті. ФОТО

Перші хвилини звільнення концтабору Аушвіц

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.