Спецпроект

Верховна Рада закликає німецький Бундестаг визнати Голодомор геноцидом

Народні депутати звертаються до Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу

Рада 331 голосом прийняла в цілому проєкт постанови про звернення Верховної Ради до Бундестагу.

 

Нардепи закликають встановити історичну справедливість та висловитися проти перекручувань історії, проти спроб применшити масштаб злочинів, скоєних репресивним режимом проти мільйонів людей,

Наголошується, що Голодомор дійсно був спрямований проти українців як нації, що підтверджується як мільйонами жахливих смертей в Україні, так і тим, що голод супроводжувався масовими репресіями проти інтелігенції, представників церковного стану та інших прошарків українського суспільства у той самий період і з тією самою метою, а саме, з метою знищення усього українського народу або значної його частини.

У документі йдеться, що Верховна Рада України закликає Бундестаг Федеративної Республіки Німеччина

  • до визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу, надання політичної оцінки цим подіям, що стане важливим сигналом для вшанування пам'яті мільйонів жертв цього злочину тоталітарного режиму, вагомим внеском у справу забезпечення мирного та безпечного майбутнього для прийдешніх поколінь,
  • до протидії будь-яким спробам применшити масштаб чи знайти виправдання злочину, який не мав жодної іншої причини, окрім наміру радянського керівництва знищити український народ або значну його частину,
  • до започаткування спільних системних наукових досліджень щодо історичної ролі Німеччини під час Голодомору, зокрема його сприйняття німецькою владою та суспільством, беручи до уваги тісні економічні контакти у період 1932-33 рр. між СРСР та Німеччиною, а також долю німецької меншини на території радянської України
  • до сприяння обізнаності німецької громадськості щодо подій Голодомору 1932-1933 років, зокрема в рамках співпраці з федеральними землями для надання цим подіям належної уваги в освітній сфері,
  • до розвитку міждержавної співпраці в питаннях відновлення історичної пам'яті на засадах взаємності, поваги та спільного прагнення домогтися історичної справедливості.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.