ВЕРХОВНА РАДА ПЕРЕЙМЕНУВАЛА ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Доповнено

Сьогодні трьома постановами український парламент перейменував 9 районів та 291 населений пункт, у тому числі 7 міст.

Про це повідомив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Постановою № 3864 Дніпропетровськ перейменували на Дніпро. "За" проголосувало 247 депутатів.

Згідно з постановою № 4085 "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" нові назви отримали 9 районів та 278 населених пунктів, серед яких 6 міст та 11 селищ міського типу.

Серед міст нові назви отримали: Артемове – Залізне, Дніпродзержинськ – Кам’янське, Комсомольськ – Горішні Плавні, Кузнецовськ – Вараш, Ульяновка – Благовіщенське, Цюрупинськ – Олешки.

Щодо районів: Дніпропетровський район став Дніпровським, Краснолиманський та Першотравневий Донецької області відповідно Лиманським і Мангушським, Червоноармійський Житомирської області – Пулинським, Уляновський Кіровоградської області – Благовіщенським, Жовтневий у Миколаївській області – Вітовським, Красоокнянський та Фрунзівський Одеської області відповідно Окнянським та Захарівським.

Постанова № 4691 перейменувала 11 сіл та 1 селище.

"Протягом року реформи декомунізації позбулися тоталітарної пропаганди у своїх назвах 1002 адміністративно-територіальні одиниці (про попередні перейменування читайте за лінком). Це майже завершене завдання з очищення мапи України від комуністичних назв. Серед великих міст на черзі перейменування лише Кіровограда", – говорить Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, у промові на церемонії вшанування пам’яті жертв політичних репресій Президент України Петро Порошенко  застеріг громади від повернення імперських назв:

"Я не дозволю, щоби карту України знову заплямували новоросійськими топонімами! Прошу всіх зрозуміти, дорогі українці, що гібридна війна завжди починається з ідеологічного наступу. Грубій військовій силі зазвичай передує так звана soft power (м’яка сила). Перш ніж цілити в тіла, вбивають душу. Перед тим як вийняти серце, розріджують мозок".

Як відомо, 21 травня 2015 року набули чинності декомунізаційні закони. В рамках реформи громадянам надано вільний доступ до архівних матеріалів радянського періоду та передбачено зміни назв населених пунктів, географічних об'єктів та місцевої топоніміки яка містить елементи тоталітарної пропаганди.

Інші матеріали за темами ДНІПРОПЕТРОВСЬК та ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.