АНОНС: Публічна дискусія про український націоналізм і євреїв

У Києво-Могилянській академії відбудетсья круглий стіл на тему "Український націоналізм і євреї 1920-ті - 1950-ті роки"

Історія українсько-єврейських взаємин у міжвоєнний час, під час Другої світової війни та у перші повоєнні роки сповнена багатьох міфів. Вона частіше перетворюється на предмет політичних дебатів та ідеологічних суперечок, ніж на тему дискусій професійних істориків.

Як слушно зауважив Олександр Зайцев, "Між міфами неможлива дискусія, можлива лише війна". Тож метою заходу є фахове обговорення проблеми ставлення українського націоналізму до євреїв у декларативному та практичному вимірах.

Організатори сподіваються, що дискусія стане початком для ширшої ініціативи українських дослідників із вивчення, обговорення та осмислення проблеми.

Учасники дискусії:

Володимир В’ятрович – кандидат історичних наук, голова Українського інституту національної пам'яті, екс-директор Архіву Служби безпеки України. Дослідник Другої світової війни, Української повстанської армії, українсько-польських стосунків.

Олександр Зайцев – доктор історичних наук, професор Українського католицького університету. Фахівець з історії бездержавних націоналізмів у міжвоєнній Східній Європі, українського інтегрального націоналізму, стосунків націоналізму та релігії.

Юрій Радченко – кандидат історичних наук, директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи. Досліджує історію Голокосту, українсько-єврейські стосунки, європейські праворадикальні рухи 1920–1940-х-рр. та колаборацію у Східній Європі в період Другої світової війни. 

Андрій Усач - керівник Архіву Центру досліджень визвольного руху, науковий співробітник Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького". Вивчає нацистський окупаційний режим в Україні, місцеву колаборацію та Голокост.

Модератори:

Сергій Гірік – кандидат історичних наук, викладач магістерської програми з юдаїки в НаУКМА, вчений секретар Української асоціації юдаїки.

Артем Харченко – кандидат історичних наук, доцент кафедри політичної історії НТУ "ХПІ", координатор проектів Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

 



20 травня, п'ятниця, 15:00

Місце: Музей "Києво-Могилянської академії", м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2

Організатори: Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, НаУКМА та Українська асоціація юдаїки.

Вхід вільний

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.