АНОНС: презентація монографії Марка Бойцуна «Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918»

Книга історика Марка Бойцуна «Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918» присвячена темі революційних суспільних перетворень у Наддніпрянській Україні на межі XIX–ХХ ст. — індустріалізації, урбанізації, націєтворення та самої політичної революції

Фонд Рози Люксембург запрошує на дискусію та презентацію монографії Марка Бойцуна "Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918". Будемо говорити про те, як робітники усвідомлювали себе українцями, а українці — робітниками, про актуальність цієї теми в сучасному історичному наративі України та про міфи сучасної української історії.

 
У дискусії візьмуть участь:
▪ Марко Бойцун, історик;
▪ Наталя Амельченко, історикиня, викладачка НаУКМА;
▪ Максим Казаков, історик, перекладач.
Модерує: історик Петро Долганов.
Книга британського історика українського походження Марка Бойцуна "Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918" присвячена темі революційних суспільних перетворень у Наддніпрянській Україні на межі XIX–ХХ ст. — індустріалізації, урбанізації, націєтворення та самої політичної революції. Істориканалізує дискусії про значення національного питання для соціалістичної революції, що вирували серед лівих партій, та реконструює ланцюжок подій, який призвів до розгортання громадянської війни між учорашніми союзниками за "революційною демократією".
Захід відбудеться онлайн із трансляцією на Facebook.
Тривалість заходу: 1,5 години.
Мова: українська.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.