Інститут національної пам’яті у Вроцлаві може очолити радикальний націоналіст та антисеміт

5 лютого стало відомо, що новим керівником вроцлавського відділення Інституту національної пам'яті Польщі може стати Томаш Гренюх, який в минулому прославився радикальними націоналістичними поглядами.

Про це повідомляє Onet.pl.

 
Томаш Гренюх

Як відомо, Томаш Гренюх, колишній лідер Національно-радикального табору (ONR), доктор історії та співзасновник ONR в Ополє, був одним із організаторів першого маршу з нагоди Дня незалежності у Варшаві, а перед наступним закликав націоналістів брати участь у цьому заході.

Окрім організації поїздок опольських націоналістів до Варшави, Гренюх урочисто вшановував так званий "похід на Мисленіце". Йдеться про події вночі 22-23 червня 1936 р., коли праві бойовики на короткий час захопили Мисленіце, що у Малопольщі. Протягом декількох годин було знищено та пограбовано єврейські магазини, також була спроба підпалу синагоги.

Віце-мер Вроцлава Себаст'ян Лоренц повідомив, що висловив з приводу цього можливого призначення заперечення керівництву Інституту національної пам'яті у Варшаві.

Лоренц зазначив, що знає про минуле кандидата на посаду.

"Знаю, що Гренюх має неоднозначну репутацію. Зокрема, він в Ополе створив місцеве відділення радикальної націоналістичної організації ONR. Для мене він персона нон-грата в місті. Я звернувся з відповідним зверненням. Будемо чекати відповіді", - зазначив він.

У свою чергу, 9 лютого IPN відреагував на це призначення: "Доктор Томаш Гренюх перед тим, як зайняти посаду в.о. Директора відділення IPN у Вроцлаві, понад три роки працював у делегатурі Інституту національної пам'яті в Ополі, і майже півтора року керував нею.

Він виявився хорошим організатором. Стимулював діяльність делегатури, відкривав її для нових кіл, в т.ч. ветеранів та місцевого самоврядування. Його безпосереднє керівництво завжди заслуговувало найбільшої похвали.

Звинувачення проти доктора Томаша Гренюха пов'язані з його поведінкою в юності. За останнє десятиліття він визнав, що це були помилки, і вибачився за них".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.