Меру міста Заводське не вдасться повернути радянську назву - УІНП
Міський голова декомунізованого Заводського (екс-Червонозаводське) Віталій Сидоренко заявив про намір судитися з депутатами, які проголосували за перейменування міста.
Законних підстав повороту до старої назви немає, повідомили ІП в Українському інституті національної пам'яті.
Місто Червонозаводське Лохвицького району на Полтавщині було засноване у вересні 1928 р. як селище Сталінка у зв’язку з будівництвом цукрового заводу відповідно до партійного курсу на індустріалізацію СРСР.
У 1961 році перейменовано в Червонозаводське. Назва міста підпадає під дію декомунізаційного законодавства, наголошують в УІНП. Про це Український інститут національної пам’яті наголошував, зокрема, у листі до Червонозаводського міського голови 18 серпня 2015 р.
"Інформуємо Вас, — йшлося у листі Українського інституту національної пам’яті, — що додавання прикметника "червоний" у назвах населених пунктів у радянські часи використовувалось як символ більшовицької революції, комуністичної партії, червоного прапора "боротьби за комунізм". Безпосереднім наслідком цієї боротьби була політика "індустріалізації", яка поставила на межу виживання українське селянство, спричинила масове знищення людей під час Голодомору".
До 21 листопада 2015 р. органи місцевого самоврядування повинні були подати на розгляд парламенту пропозиції щодо нових назв населених пунктів. Всупереч Закону, Червонозаводська міська рада ухвалила рішення, щоб "назву міста Червонозаводське залишити без змін".
Оскільки пропозицій щодо нових назв не було подано до Верховної Ради України, рішення про перейменування прийняв Парламент на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.
При підготовці рекомендацій щодо перейменування Червонозаводського Інститут намагався максимально врахувати думку місцевої громади. 22 січня 2016 року Червонозаводський міський голова написав, зокрема, що "слово "заводське" – це обов’язкова частина назви міста".
Перед поданням рекомендацій на засідання Комітету ВРУ пропозицію назви Заводське було погоджено в телефонній розмові з міським головою Віталієм Сидоренком.
4 лютого 2016 р. Верховна Рада Україна постановою № 3854 затвердила нову назву міста — Заводське. Тож будь-які політичні заяви В. Сидоренка щодо повернення радянської назви через суд є безпідставними, йдеться в повідомленні УІНП.
В Інституті нагадують, що із завершенням чергового етапу декомунізації, Закон не втрачає чинності, і повернутися на цій "підставі" до попередніх назв буде неможливим і незаконним.
Як відомо, 23 лютого 2016 року мер міста Заводське Віталій Сидоренко заявив про наміри місцевої громади подати позов до Вищого Адміністративного суду з метою повернути стару назву міста - Червонозаводське.
Декомунізаційні закони, серед яких є й закон про заборону пропаганди комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) режимів, а також їхньої символіки, вступили в дію 21 травня 2015 року.
Згідно з законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки" місцеві ради мали ухвалити рішення про нові назви до 21 листопада 2015 року.
Згідно з законами, до назв, які слід перейменовувати, належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки (напр. Свердловськ, Жданов, Дніпродзержинськ, Кіровоград, вул. Якіра, пл. Урицького).
Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них (напр. вул. 50 років СРСР, площа Радянської Туркменії).
Підлягають зміні назви, які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України. (напр. вул. Жовтневої революції, станція "Більшовик", проспект 40-річчя Жовтня, пров. Чекістів, платформа "Ім. XXI З'їзду").
Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.
Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА
