Кириленко віддає церкву з "Софії Київської" в руки УПЦ КП

Трапезну церкву біля Софійського собору у Києві (її ще називають Малою або Теплою Софією) передають у безоплатне користування священникам УПЦ Київського Патріархату для "відновлення богослужінь".

Про це у своєму Facebook повідомив учений-археолог, екс-працівник Національного заповідника "Софія Київська" Тимур Бобровський.

Дописувач нагадав, що церква була спеціально обладнана для проведення виставок. В одній з кімнат реставратори розчистили та музеєфікували фрагмент підлоги XVIII століття. Все за державні кошти.

"Тепер все це будуть знову змінювати та перепристосовувати. При цьому скоротять експозиційні площі заповідника, сховають у запасники цінні експонати, перекриють зазначені музеєфіковані залишки, - підкреслив Бобровський. - Заради чого? Заради політичного піару "Народного фронту" [до цієї партії належить нинішній міністр культури В'ячеслав Кириленко - ІП]?"

Скан документу: Tymur Bobrovskyy

Трапезна Церква Софії є частиною об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО, зазначив археолог. Вже майже десятиліття ООНівська організація вимагає від України менеджмент-план з розвитку заповідника.

"Оскільки документу немає, то обмежень також не існує, - написав Бобровський. - Сьогодні вирішили віддати священникам Малу Софію. Не сумнівайтеся, завтра постане питання і про Велику".

На думку вченого, коли про ситуацію дізнаються в ЮНЕСКО, буде скандал. Бо волюнтаристське рішення Мінкульту приймалося без розробки менеджмент-плану, а тому не прораховано ризики передачі музейної території в управління церковникам.

Тепла Софія. Фото: uk.wikipedia.org

"Якщо хтось вважає, що священнослужителі - люди особливої духовності, то згадайте, як вони поводяться з культурною спадщиною: МП [Московський патріархат] у Лаврі, УАПЦ в Андріївській церкві, а той самий КП - з історичною забудовою на Старокиївській горі", - підкреслив дописувач. 

Тепла або Мала Софія — колишня трапезна церква Софійського монастиря в Києві, пам'ятка архітектури українського бароко. Збудована в 1722-1730 роках.

1822 року за проектом Андрія Меленського перебудована на зимову (опалювану) церкву Різдва Христового. Відтоді, на противагу холодному взимку соборові, отримала назву "Теплої".

У складі комплексу монастирських споруд собору Святої Софії внесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО під № 527. Пам'ятка культурної спадщини національного значення.

Зараз використовується в якості виставкових залів Національного заповідника "Софія Київська". В ній розташовується експозиція "Храм. Град. Держава" та лапідарій Національного заповідника "Софія Київська".

Інше за темами ЧИНОВНИКИЮНЕСКОЗАПОВІДНИКИ

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.