Сенсаційна знахідка під «Софією»: археологи знайшли жіноче поховання віком 2500 років. ФОТО

На території Софійського собору археологи знайшли на глибині два метри залишки жіночого поховання, а також бронзову шпильку.

Неподалік від північно-західного кута Софійського собору археологи знайшли на глибині два метри залишки жіночого поховання, а також елементи прикрас. На сьогодні це найдавніша археологічна знахідка на території "Софії Київської". Про це повідомив дослідник Ігор Полуектов.

 
Бронзова шпилька V – IV cт. до Р.Х.

За його словами, раніше вважали, що Софія була заснована на пустому місці, але розкопки під керівництвом археолога Тимура Бобровського, які ведуться з 2018 року, виявили зовсім нову інформацію.

 

Так, за 27 метрів від північно-західного кута Софійського собору утворилось провалля землі. Зруйновану ділянку планували обстежити та укріпити. На глибині два метри дослідники натрапили на залишки інгумаційного жіночого поховання.

Від нього залишилися лише нижні кінцівки, а на кістках тазу похованої, біля правого стегна, збереглася бронзова шпилька у вигляді пастушого посоху.

Знайдена шпилька і, відповідно, саме поховання, попередньо датуються V – IV cт. до Р.Х. Знахідку археологи атрибутували з племенами підгірцівсько-милоградської культури, ареал поширення якої охоплював Верхнє Подніпров'я, північну частину сучасної України до річки Стугна і Південного Бугу.

 

Ще археологи знайшли заготовку для печатки другої половини XIV ст. За словами Ігоря Полуектова, печатка була пов'язана з Київською митрополією при Софії Київській.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.