ВР ЗАТВЕРДИЛА ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ 175 МІСТ І СІЛ

Верховна Рада в рамках декомунізації ухвалила постанову "Про перейменування окремих населених пунктів та районів", відтак на мапі України з’явилося 175 нових назв замість тоталітарних топонімів радянського періоду.

Про це повідомили у прес-службі Українського інституту національної пам'яті.

На Донеччині місту Артемівськ повернуто історичну назву Бахмут. Відповідний район Донецької області змінив назву на "Бахмутський".

Місто Красний Лиман перейменовано на Лиман, Дзержинськ - на Торецьк.

Іллічівськ на Одещині отримав назву Чорноморськ, місто Червонозаводське (Лохвицький район Полтавщини) - Заводське.

Також відсьогодні остаточно змінили комуністичні назви шість смт, 163 села й селища.

Найбільше - 44 населених пункти - "декомунізовано" у Харківській області, на другому місці - Донецька область (33 н.п.), за нею – Чернігівська (25 н.п.).

Нові назви були запропоновані місцевими громадами та підтримані фахівцями УІНП.

Нагадаємо, у грудні 2015 - січні 2016 відбулися два засідання Комітету ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, під час яких розглянули пропозиції органів місцевої влади щодо перейменування населених пунтів та районів.

За результатами цих обговорень і було винесена відповідна постанова.

Як відомо, в рамках реформи декомунізації нові назви замість радянських тоталітарних топонімів мають отримати 943 населені пункти України. Сьогодні ВР ухвалила рішення щодо перших 175 міст та сіл.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.