Замість Раднаркомівської - Жон-Мироносиць. У Харкові перейменовано ще 48 вулиць

У Харкові перейменовано ще 48 вулиць.

Відповідне розпорядження підписав міський голова Геннадій Кернес, повідомляє сайт Українського інституту національної пам'яті.

Приміром, вулиця Дніпропетровська отримала ім'я Дмитра Вишневецького (того самого "Байди" з Запоріжжя. Вулиця Кіквідзе стала називатися Сосюри, вулиця Крейсера "Аврори" отримала ім'я легендарного історика Петра Тронька.

Нова назва Пролетарської - Святодухівська, нова назва Раднаркомівської - вулиця Жон-Мироносиць. Вулиця Латиських Червоних Стрільців перейменована на вулицю Латиських Стрільців.

Повний перелік перейменованих об'єктів - за лінком.

Також, згідно з розпорядженням, нові назви отримали три райони міста: Дзержинський став Шевченківським, ЛенінськийХолодногірським, ОрджонікідзевськийІндустріальним.

Ще два райони – Жовтневий і Фрунзенський – зберегли свої назви, що є порушенням декомунізаційного законодавства. В УІНП припускають, що вони будуть перейменовані рішенням Харківської обласної державної адміністрації.

Нагадаємо, 20 листопада 2015 року на сесії Харківської міської ради були перейменовані 173 вулиці, чотири парки та сквери, а також станція метро.

ТАКОЖ: Результати декомунізації в Харкові. Думка фахівця

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.