Замість Раднаркомівської - Жон-Мироносиць. У Харкові перейменовано ще 48 вулиць

У Харкові перейменовано ще 48 вулиць.

Відповідне розпорядження підписав міський голова Геннадій Кернес, повідомляє сайт Українського інституту національної пам'яті.

Приміром, вулиця Дніпропетровська отримала ім'я Дмитра Вишневецького (того самого "Байди" з Запоріжжя. Вулиця Кіквідзе стала називатися Сосюри, вулиця Крейсера "Аврори" отримала ім'я легендарного історика Петра Тронька.

Нова назва Пролетарської - Святодухівська, нова назва Раднаркомівської - вулиця Жон-Мироносиць. Вулиця Латиських Червоних Стрільців перейменована на вулицю Латиських Стрільців.

Повний перелік перейменованих об'єктів - за лінком.

Також, згідно з розпорядженням, нові назви отримали три райони міста: Дзержинський став Шевченківським, ЛенінськийХолодногірським, ОрджонікідзевськийІндустріальним.

Ще два райони – Жовтневий і Фрунзенський – зберегли свої назви, що є порушенням декомунізаційного законодавства. В УІНП припускають, що вони будуть перейменовані рішенням Харківської обласної державної адміністрації.

Нагадаємо, 20 листопада 2015 року на сесії Харківської міської ради були перейменовані 173 вулиці, чотири парки та сквери, а також станція метро.

ТАКОЖ: Результати декомунізації в Харкові. Думка фахівця

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.