Кальницький прочитає лекцію про київські хмарочоси

Київський міський журнал "Хмарочос" та книжкова крамниця "Хармс" розпочинають серію лекцій, присвячених історії Києва.

Про це повідомляє FB-сторінка заходу.

Перша лекція має назву "Хмарочоси по-київськи в історичній перспективі".

Історик Михайло Кальницький розповість, як формувався у різні часи силует забудови Києва, які будівлі вважалися тут містобудівними акцентами – "хмарочосами".

Від позаминулого століття місто незрівняно збільшилося як за населенням, так і за обсягами будівництва, але ставлення до багатоповерхівок здавна було у киян неоднозначним.

Час і місце заходу: вівторок, 2 лютого, о 19:30, книжкова крамниця "Хармс", вул. Володимирська, 45-а.

Вартість: 50 гривень. Зібрані кошти підуть на розвиток київського міського журналу "Хмарочос".

Організатори прагнуть показати українську столицю минулого з різних боків:

- як батьківщину перших у країні хмарочосів;
- як місто, що раз-по-раз оживало після числених катастроф;
- як туристичний центр початку ХХ століття;
- як багатонаціональне місто, де вирувало активне культурне життя перед революцією 1917-го року;
- як плацдарм для модерністського експерименту середини минулого століття.

Наступні лекції відбудуться 9, 16, 23 лютого та 1 березня.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.