АНОНС: Дискусійна програма "Де? Кому? Нізащо!" про радянський архітектурно-монументальний спадок

У рамках Kyiv Art Week 2018 19-20 травня відкриється дискусійна програма "Де? Кому? Нізащо!", присвячена сценаріям розвитку радянського архітектурного і монументального спадку в Україні

Пошук точок перетину актуального інтересу до радянського спадку та нагальної потреби "перевинайти" його місце у сучасній державі — у фокусі дискусійної програми Kyiv Art Week.

Серія лекцій та зустрічей з міжнародними та українськими експертами пропонує поміркувати про подальші сценарії роботи з архітектурною, мистецькою та дискурсивною пам’яттю радянської України.

Куратори і архітектори з інших держав колишньої СРСР і соціалістичного блоку, де процес переосмислення відбувався раніше і за інших обставин, поділяться досвідом існуючих практик роботи з урбаністичним і культурним спадком. Історики та фотографи розкажуть, як полюбити радянський модернізм та зрозуміти його цінність.

Нарешті, автори знакових об’єктів 1960-80-х рр. — живі класики українського мистецтва та архітектури — поділяться унікальними історіями створення та подальшої долі своїх проектів.

Окрему подяку організатори висловлюють художнику Вові Воротньову за дозвіл на використання назви його роботи "Де? Кому? Нізащо!", що вперше була експонована на виставці "ДЕ НЕ ДЕ" у січні 2016 року. 


ПРОГРАМА

19 травня

13:00 - Український Модернізм – Бруталізм – Постмодернізм: як його зрозуміти і пробачити?

Лектор: Євгенія Губкіна, архітектор, дослідниця, куратор / Харків, Україна


14:30 - Працювати зі спадщиною, яка триває: досвід Національної галереї мистецтв у Вільнюсі

Лектор: Егле Юсевічуте (Eglė Juocevičiūtė ), куратор Національної галереї мистецтв Литви / Вільнюс, Литва


16:00 - #postlenin і #жовтоблакить: осмислення декомунізаційних процесів у проектах ДЕ НЕ ДЕ 

Лектор: Євгенія Моляр, мистецтвознавець, учасниця самоорганізованої ініціативи ДЕ НЕ ДЕ / Київ, Україна


17:30 - Мапа соціалістичного модернізму

Лектор: Думітру Русу, архітектор, співзнасновник Bureau for Art and Urban Research (BACU Association) / Бухарест, Румунія


19:00 - Вернісаж виставки "Про монументи республіки" фотографа Євгена Нікіфорова 

Також о 19:00 відбудеться відкериття фотопроекту Євгена Никифорова "Про монументи республіки", присвяченого процесу й наслідкам декомунізації та змінам публічного простору у містах України. Виставка триватиме до 27 травня.

20 травня

13:00 -  Свобода панорами: зображення творів, розміщенних в публічному просторі

Лектор: Анна Штефан, кандидат юридичних наук, партнер Ctrl. Law Firm та Ctrl. School / Київ, Україна


14:30 -  1950-ті VS 1970-ті. Прецеденти збереження соціалістичної архітектури у Чехії.

Лектор: Мартін Стракош (Martin Strakoš), історик мистецтва, реставратор / Острава, Чехія


16:30 - Де модернізм, а де я? 

Лектор: Олексій Биков, архітектор, співавтор книги Soviet Modernism. Brutalism. Post-modernism (осінь, 2018) / Київ, Україна

18:00 - СССР: незручний спадок

Лектор: Фредерік Шобен (Frederic Chobin), фотограф, автор книги CCCP – Cosmic Communist Constructions Photographed (Taschen) / Париж, Франція

Місце: Київський палац дітей та юнацтва (вул. І. Мазепи, 13), галерейний простір на 1-му поверсі. Вхід на події – з лівої сторони будівлі крізь скляні двері (стежте за вказівниками).

Партнери: Французький Інститут в Україні / Institut français d'Ukraine, Чеський центр / České centrum, Юридична школа Ctrl. School, Київський палац дітей та юнацтва, Національний художній музей України.

Вхід вільний.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.