У Києві "декомунізують" 23 вулиці і Московський міст

На одному з найближчих пленарних засідань Київська міська рада розгляне рішення про перейменування 23 вулиць, проспектів та площ столиці.

Про це повідмляє УНІАН із посиланням на прес-службу Київради.

Проект рішення "Про повернення історичних назв, уточнення назв, перейменування вулиць, проспекту, площ та провулків у місті Києві" був погоджений на засіданні постійної комісії Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків.

Згідно з проектом рішення:

у Голосіївському районі вул. Бубнова буде перейменована на вул. Маричанську, Чапаєвське шосе - на провулок Віто-Литовський, провулок Радянський - на провулок Владислава Заремби, проспект Червонозоряний - на проспект Валерія Лобановського (Голосіївський, Солом’янський райони);

у Святошинському районі вул. Картвелішвілі - на вул. Володимира Покотила, провулок Володимира Ульянова - на провулок Осінній, провулок Івана Федька - на провулок Якова Шульгина, вул. Антонова-Овсієнка - на вул. Володимира Наумовича, вул. Омеляна Горбачова - на вул. Ґалаґанівську, вул. Примакова - на вул. Рейнгольда Глієра;

у Печерському районі вул. Командарма Каменєва - на вул. Петра Болбочана;

У Солом’янському районі вул. Миколи Лукашевича - на вул. Івана Огієнка, бульвар Івана Лепсе - на бульвар Валентина Згурського, вул. Петровського - на вул. Івана Світличного;

У Оболонському районі площу Дружби Народів - на Оболонську площу, вул. Михайла Майорова - на вул. Петра Калнишевського, вул. Полупанова - на вул. Пріорську;

у Дніпровському районі площу Ленінградську - на Дарницьку площу;

у Шевченківському районі вул. Бабушкіна - на вул. Марка Безручка, вул. Блюхера - на вул. Ігоря Турчина, вул. Піка Вільгельма - на вул. Ружинську, вул. Пугачова - на вул. Академіка Ромоданова, вул. Котовського - на вул. Рогозів Яр (Подільський, Шевченківський райони).

Також, відповідно до проекту рішення, історичні назви повертають двом вулицям Києва: вулиці Якіра повертають назву вул. Древлянська (Шевченківський район) та вул. Кіквідзе – вул. Військовий шлях (Печерський район).

Крім того, в цей проект рішення включено перейменування Московського моста , який буде носити ім’я Георгія Фукса - автора більшості київських мостових переходів через Дніпро.

В прес-службі Київради зазначають, що всі назви пройшли громадські обговорення.

Нагадаємо, в листопаді 2015 року фахівець Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко повідомив, що у столиці на виконання законів про декомунізацію прийнято рішення про перейменування 55 вулиць, ще стосовно 66 вулиць рішення перебуває на різних стадіях ухвалення.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.