У Харкові "декомунізували" 178 назв. Буде площа Небесної Сотні

У Харкові міськрада декомунізувала назви 178 топонімічних об'єктів міста.

Рішення про перейменування підтримали 83 з 84 депутатів, повідомляє УНІАН.

Перший заступник міського голови Ігор Терехов зазначив, що будуть перейменовані 173 вулиці, провулки, проспекти, чотири парки та сквери й одна станція метро.

Він наголосив, що історичні назви будуть повернуті близько 50 об'єктам. Решті будуть присвоєні імена пов'язаних із Харковом видатних акторів, архітекторів, вчених, нобелівських лауреатів тощо.

"Ми максимально пішли від перейменування на честь політичних діячів", - підкреслив Терехов.

Він додав, що ще 75 вулиць Харкова напряму не підлягають дії декомунізаційного закону. З приводу назв цих об'єктів топоніміки міськрада звернулася до Національної юридичної академії, щоб отримати необхідне роз'яснення.

Харківський мер Геннадій Кернес заявив, що перейменування 5 районів Харкова, які напряму підлягають дії закону, відбудеться пізніше. Кернес наголосив, що своїм розпорядженням перейменує ці райони, наразі триває вивчення громадської думки щодо можливих назв.

Під час обговорення питання депутат від "Самопомочі" Ігор Черняк зауважив, що недопустимим є насильне залучення працівників бюджетних організацій на загальноміські громадські слухання з питання декомунізації.

Він також запропонував надати проект з перейменування 75 вулиць, які напряму не підлягають дії декомунізаційного закону на експертизу Інституту національної пам'яті.

"Це зважене колективне рішення. Працювали півроку", - прокоментував Кернес.

Проспект Леніна перейменують на проспект Науки, сквер Ілліча - в Новобаварський, парк Артема - в Машинобудівний.

"За пропозицією Харківської обладміністрації площу Руднєва перейменовують на площу Героїв Небесної сотні", - розповів Терехов.

Майже 50 вулицям запропоновано повернути історичні назви - наприклад, у місті з'являться вулиці Благовіщенська, Різдвяна, Шатилівська.

Низка вулиць і провулків матиме імена діячів культури, науки тощо: артистів Леоніда Бикова та Людмили Гурченко, медиків Любові Малої і Олександра Шалімова, нобелівських лауреатів - фізика Льва Ландау та економіста Семена Кузнеця.

Нагадаємо, раніше загальноміські громадські слухання щодо перейменування вулиць у харкові переростали у сутички. Чиновники пропонували перейменувати Жовтневий район Харкова на Жовтневий район, однак на честь дня визволення України від нацистських загарбників, який відзначається у жовтні; Фрунзенський район міста — на Фрунзенський район, однак на честь Героя Радянського Союзу з Харкова Тимура Фрунзе, який загинув під час Другої світової війни; Дзержинський район - на Дзержинський район, також на честь визначного харків'янина.

Як відомо, в лютому 2014 року міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі міста з Леніна на Героїв Майдану.

У вересні 2015 року міська рада Артемівська (Донецька область) проголосувала за повернення місту його історичної назви Бахмут.

У жовтні 2015 року депутати міської ради Дзержинська (Донецька область) перейменували місто в Торецьк.

Ці рішення повинна затвердити своїм голосуванням Верховна Рада.

У жовтні 2015 року у Волновасі (Донецька область) замість знести пам'ятник Чапаєву перейменували його на пам'ятник Козакові.

Нагадємо, що декомунізаційні закони, серед яких є й закон про заборону пропаганди комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) режимів, а також їхньої символіки, вступили в дію 21 травня 2015 року.

На основі даних моніторингу Українського інституту національної пам'яті фахівці створили інтерактивну карту з 877 українських населених пунктів, які мають бути перейменовані до 21 листопада.

Згідно з законами, до назв, які слід перейменовувати, належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки (напр. Свердловськ, Жданов, Дніпродзержинськ, Кіровоград, вул. Якіра, пл. Урицького).

Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них (напр. вул. 50 років СРСР, площа Радянської Туркменії).

Підлягають зміні назви, які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України. (напр. вул. Жовтневої революції, станція "Більшовик", проспект 40-річчя Жовтня, пров. Чекістів, платформа "Ім. XXI З'їзду").

Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.

На офіційному сайті УІНП можна знайти роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що підлягають перейменуванню.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.