В Києві зникла меморіальна дошка геніальному піаністу Горовицю

З київського будинку за адресою вулиця Михайла Коцюбинського, 12 зникла пам'ятна дошка, присвячена піаністу Володимиру Горовицю.

Про це повідомляє ZN.ua із посиланням на організатора конкурсу молодих піаністів пам'яті Горовиця Юрія Зільбермана.

"Зі стіни будинку зникло навіть чотири гвинти, на яких кріпився пам'ятний знак, - зазначив організатор. - Подібний акт вандалізму здійснений людьми неосвіченими, дикими, що не поважають цінності своєї країни".

Юрій Зільберман наголосив, що кияни повинні пишатися тим фактом, що з 30 великих скрипалів світу - 18 є вихідцями з України. З 30 великих піаністів Україна подарувала світу 20.

У зв'язку з викраденням пам'ятної дошки Горовицю він звернувся до київського міського голови Віталія Кличка.

Встановлення меморіальної дошки на стіні будинку, де свого часу проживала родинаГоровиця, було ініційоване дирекцією Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті В. Горовиця і підтримане Київською міською державною адміністрацією.

Інші матеріали за темою ВАНДАЛІЗМ

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.