Створили інтерактивну карту міст і сіл, які перейменують (дані оновлено)

Лише в Івано-Франківській області немає населених пунктів із радянськими назвами. Загалом в Україні чекають свого перейменування 3 % міст і сіл. На основі даних моніторингу Українського інституту національної пам’яті спеціалісти інформаційно-аналітичного центру “Info-Light” створили інтерактивну карту з 877 українських населених пунктів, які мають перейменувати до 21 листопада.

Карту можна подивитись також на сайті УІНП. Перелік населених пунктів тут.

Завдяки карті та її зручній навігації кожен може ознайомитись, яке конкретне село чи місто потребує зміни чи повернення історичної назви у певній області чи районі. На неї нанесли 28 міст, 48 містечок, 801 селищ і сіл. Дані будуть оновлюватися.

"Інтерактивна карта забезпечує масштабування, розміщення великих масивів даних з відповідними підписами за якісними характеристиками, постійне оновлення,  функціональну надбудову та точну прив’язку населених пунктів відповідно до їхнього географічного розташування", — пояснює Назарій Поліщук, голова інформаційно-аналітичного центру "Info-Light".

Області на карті позначені різними кольорами, в залежності від густини населених пунктів, що треба перейменувати. Найбільше таких у Донецькій (10 міст, 11 містечок, 16 селищ, 62 сіл), Дніпропетровській (3 міста, 3 містечок, 7 селищ, 71 сіл) та Харківській областях  (2 містечок, 25 селищ, 70 сіл), від 75 - 100 міст і сіл. Найменше - у Західній Україні, від 1 - 10.

Відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" в Україні також перейменують два обласні центри: Кіровоград і Дніпропетровськ.

Назва міста Кіровоград походить від псевдоніма секретаря Оргбюро ЦК ВКП(б) та члена Політбюро ЦК ВКП(б) Сергія Кірова (справжнє прізвище Костріков), який, до речі, ніколи не був у цьому місті. Дніпропетровськ названо на честь одного з вищих керівників Радянської України Григорія Петровського. Назви обох міст несуть у собі символіку комуністичного режиму і, згідно закону, мають бути змінені.

У відповідності з ст. 68 Конституції будь-який закон є обов’язковим для виконання на всій території України усіма громадянами, органами державної влади та місцевого самоврядування. Закон передбачає проведення громадського обговорення лише щодо того, якою має бути нова назва, а не щодо того, чи підлягає зміні назва населеного пункту, яка містить символіку радянського режиму.

Загальний вигляд інтерактивної мапи 

До назв, які слід перейменовувати належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.

Також підлягають зміні найменувань, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них. Назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.

Рішення громади мають прийняти до Дня Свободи та Гідності 21 листопада 2015 року. Опісля впродовж 3 місяців Верховна Рада України прийме рішення про перейменування.

На сайті та сторінці у соцмережі УІНП розмістив роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що будуть перейменовані.  

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.