Інститут нацпам’яті увійшов до Платформи європейської пам’яті та сумління

Рішення було прийняте на зустрічі організацій-членів Платформи в Брюсселі 5 листопада 2014 року.

Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам’яті.

Платформа досліджує діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті з метою не допустити відновлення тоталітаризму. Платформа об’єднала 38 урядових, академічних та музейних установ із 13 країн Європейського Союзу, Молдови, України, а також Канади.

Членами проекту є Естонський інститут національної пам'яті, Асоціація Музею окупації Латвії, Інститут досліджень комуністичних злочинів і пам'яті румунської еміграції, чеський Інститут досліджень тоталітарних режимів та інші аналогічні інституції країн Європи.

Досі від України членами Платформи були лише дві організації - Меджліс кримськотатарського народу та Центр досліджень визвольного руху.

"Приєднання Інституту до діяльності Платформи для нас є надзвичайно важливим, адже таким чином ми зможемо координувати свої зусилля із організаціями, що мають значний досвід у подоланні тоталітарного минулого", — каже Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Президент Платформи Горан Ліндблад вітає Голову УІНП Володимира В'ятровича. Фото УІНП

За його словами, символічно, що УІНП як державна установа став членом Платформи європейської пам'яті та сумління після перемоги Євромайдану, після того, як українці вибороли своє право на європейське майбутнє і Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС.

"Певен, стати частиною європейського майбутнього можна лише засудивши і залишивши в минулому злочини комуністичного тоталітарного минулого. Це потрібно Україні та Європі", - додав В’ятрович.

Нагадуємо, Платформа європейської пам’яті та сумління створена 14 жовтня 2011 року в Празі під час саміту прем'єр-міністрів Вишеградської групи.

У церемонії підписання документа про створення проекту взяли участь прем'єр-міністри трьох країн Вишеградської групи: Петр Нечас (Чехія), Дональд Туск (Польща) і Віктор Орбан (Угорщина). Платформа об’єднала 38 урядових, академічних та музейних установ із 13 країн Європейського Союзу, Молдови, України, а також Канади.

Європейські політики неодноразово закликали засудити комунізм на рівні з нацизмом, тому було прийнято такі документи, як Празька декларація про європейське сумління та комунізм (2008) і Декларація про злочини комунізму (2010).

Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв.

У червні 2012 року на конференції в Європейському парламенті у Брюсселі Платформа заснувала правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя для засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом.

Докладніше: www.memoryandconscience.eu.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.