В Інституті нацпам'яті говоритимуть про пакт Гітлера-Сталіна

Український інститут національної пам'яті запрошує на круглий стіл "Закляті друзі. Нацизм і комунізм у розпалюванні ІІ світової війни (до 75-их роковин пакту Ріббентропа-Молотова)".

Про це повідомляє сайт УІНП.

Захід відбудеться 28 серпня, у четвер, у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16). Початок о 15:00.

На круглому столі історики та правники обговорять наслідки, дадуть правову оцінку гітлерівсько-сталінському переділу Європи у 1939 році та вияснять, чи чекатиме комунізм свій "Нюрберг".

Будуть підніматися питання співпраці тоталітарних нацистського і комуністичного режимів у 1939–1941 роках, наслідків нацистсько-радянських домовленостей для України та юридичної оцінки злочинів нацизму та комунізму.

Учасники: віце-прем’єр-міністр Олександр Сич, директор УІНП Володимир В’ятрович, доктор історичних наук Іван Патриляк, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, історики, правники, громадські активісти.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.