У школах Луцька створять музеї випускників, загиблих в АТО

У школах Луцька планують створити музейні кімнати чи стенди про випускників цих шкіл, які загинули в ході війни на сході України.

Про це йшлося на засіданні виконавчого комітету Луцької міської ради, повідомляє Волинь Post.

Пропозицію створити музейні кімнати подав секретар міськради Сергій Григоренко. На його думку, в тих школах, випускники яких загинули в АТО, треба створити меморіальні куточки про них. Він назвав двох загиблих лучан, які є випускниками школи №3.

Начальник управління освіти міськради Олег Гребенюк додав, що подібне доручення директорам шкіл уже є. У навчальних закладах створюються стенди про загиблих на війні.

Міський голова Микола Романюк наполіг, щоб першого вересня у школах міста були згадані імена лучан, які загинули на Cході України. Крім того, він хоче, щоб загиблі лучани були увіковічнені на Меморіалі.

Як відомо, у серпні 2014 року Міносвіти рекомендувало школам провести 1 вересня уроки мужності.

Інше за темою "АТО"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.