Російський історик: "Росія - спадкоємиця Орди"

Росія є спадкоємицею монголо-татарської Золотої Орди. Про це під час свого виступу перед студентами МДУ в ефірі російського телеканалу "Культура" заявив російський історик, професор, академік історико-філологічного відділення РАН Юрій Пивоваров.

Відеосюжет із фрагментами цього телеефіру опублікував у Facebook журналіст Олександр Пасховер, пише Обоз.

"Багато в чому сучасна Русь, московська, потім петербурзька, радянська і сьогоднішня, є ... спадкоємицею Золотої Орди, хоча і Київської Русі теж", - сказав академік.

Вчений мав на увазі устрій державного апарату, який виключає будь-яку "спробу" демократії.

"Це був неймовірний обсяг влади в однієї людини, - зазначив Пивоваров. - Монгольський тип влади, коли одна людина - все, а решта - ніщо".

За словами академіка, монгольський варіант влади заперечує будь-який договір, будь-яку співпрацю і згоду між двома сторонами. Монгольська влада - це виключно влада насильства", - сказав академік.

За його словами, російські царі охоче перейняли цю модель побудови державного апарату. Пивоваров зазначив, що, незважаючи на звільнення від монголо-татарського ярма, культура Орди пустила глибоке коріння в Московській державі.

"Ставка Орди була перенесена в Кремль", - наприкінці сюжету процитував історик слова філософа Георгія Федотова.

Також: "Донецькі правили, як веліла політична культура Степу"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.