АНОНС: лекція про українське військо часів Литовського князівства

Старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, кандадат історичних наук Борис Черкас прочитає в Києві лекцію на тему "Українське військо XIV-XVI століть".

Лекція присвячена воєнній історії України XIV – XVI ст. Основна увага приділена українським землям у складі Великого князівства Литовського.

Даний період цікавий передусім тим, що за цей час українське військо з дружин удільних князівств (Волинського, Київського, Подільського і Чернігово-Сіверського) трансформувалося в земське ополчення прикордонних областей Литовської держави.

Також саме на українських землях цієї держави виникає новий тип вітчизняного війська – козацтво, і відбувається формування його основних адміністративно-територіальних структур (Запорозька Січ і Реєстрове військо).

Окреме місце в лекції приділено найбільш значущим військовим операціям XIV – XVI ст.

Час і місце: 19 травня 2013 року, 15:00. Київ, вулиця Олеся Гончара, 15/3 (метро "Золоті Ворота")

Лекція відбудеться в рамках циклу лекцій "Литовська доба в українській історії: 1320-1569 роки".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.