Інститут нацпам'яті шукає інформацію про пам'ятки тоталітаризму

Український інститут національної пам'яті збирає відомості про пам'ятники та пам'ятні знаки часів радянського тоталітаризму. Йдеться про монументи особам, які здійснювали репресії і "боролися з українською державою".

Про це повідомляється на сторінці УІНП у Facebook.

"Друзі, на території України досі залишається чимало пам'ятників та пам'ятних знаків радянського тоталітаризму: монументи Леніну, Дзержинському, Косіору та іншим особам, які планували та здійснювали політичні репресії і Голодомори, в різний час боролись з українською державою", - пишуть працівники установи.

Інститут просить громадян надсилати інформацію про "ті пам’ятники тоталітаризму, які досі не демонтовано".

Інформацію просять надсилати в такому вигляді:

- кому встановлений пам’ятник,
- тип (скульптура у повний зріст, погруддя, меморіальна дошка),
- місцерозташування (назва населеного пункту, адреса).
- за можливості фото.

Пишіть на адресу uinp@memory.gov.ua, вказуючи в темі листа "Пам'ятник тоталітаризму".

Нагадаємо, створений за президентства Віктора Ющенка Український інститут національної пам'яті був центральним органом виконавчої влади. У 2010 році президент Янукович ліквідував УІНП, натомість створено науково-дослідну установу з аналогічною назвою у структурі Кабміну. 

У колишніх соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи аналоги Інституту національної пам'яті мають право здійснювати не тільки наукову, але й слідчу та люстраційну діяльність. Водночас в управління цим установам передані архіви спецслужб часів соціалізму.

З 2006 до 2010 року УІНП очолював Ігор Юхновський, з 2010 до березня 2014-го - Валерій Солдатенко, 26 березня 2014 року керівником УІНП було призначено Володимира В'ятровича.

Дивіться також інші матеріали за темою "УІНП"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.