Інститут нацпам'яті шукає інформацію про пам'ятки тоталітаризму

Український інститут національної пам'яті збирає відомості про пам'ятники та пам'ятні знаки часів радянського тоталітаризму. Йдеться про монументи особам, які здійснювали репресії і "боролися з українською державою".

Про це повідомляється на сторінці УІНП у Facebook.

"Друзі, на території України досі залишається чимало пам'ятників та пам'ятних знаків радянського тоталітаризму: монументи Леніну, Дзержинському, Косіору та іншим особам, які планували та здійснювали політичні репресії і Голодомори, в різний час боролись з українською державою", - пишуть працівники установи.

Інститут просить громадян надсилати інформацію про "ті пам’ятники тоталітаризму, які досі не демонтовано".

Інформацію просять надсилати в такому вигляді:

- кому встановлений пам’ятник,
- тип (скульптура у повний зріст, погруддя, меморіальна дошка),
- місцерозташування (назва населеного пункту, адреса).
- за можливості фото.

Пишіть на адресу uinp@memory.gov.ua, вказуючи в темі листа "Пам'ятник тоталітаризму".

Нагадаємо, створений за президентства Віктора Ющенка Український інститут національної пам'яті був центральним органом виконавчої влади. У 2010 році президент Янукович ліквідував УІНП, натомість створено науково-дослідну установу з аналогічною назвою у структурі Кабміну. 

У колишніх соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи аналоги Інституту національної пам'яті мають право здійснювати не тільки наукову, але й слідчу та люстраційну діяльність. Водночас в управління цим установам передані архіви спецслужб часів соціалізму.

З 2006 до 2010 року УІНП очолював Ігор Юхновський, з 2010 до березня 2014-го - Валерій Солдатенко, 26 березня 2014 року керівником УІНП було призначено Володимира В'ятровича.

Дивіться також інші матеріали за темою "УІНП"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.